Нездоланний. Лі Чайлд
Читать онлайн книгу.
сказав: «Дякую», – та розгорнув довідник на місці перетину літер Л та М. Ченґ також нахилилася, щоб роздивитися ближче. Малоні там не було.
Ричер запитав:
– Чому містечко має назву «Материн Спочинок»?
Чоловік за прилавком відповів:
– Я не знаю.
Ченґ запитала:
– Скільки років вашому кадилаку?
– Хіба це вас стосується?
– Власне, ні. Ми не з Відділу транспортних засобів. Нам байдуже до номерних знаків. Просто цікаво, от і все. Ваше авто має досить гарний вигляд.
– Воно виконує свою роботу.
– А саме?
Чоловік на хвилину замислився.
– Таксі, – відповів він, – як ви вже здогадалися.
Ричер запитав:
– Ви знаєте кого-небудь на прізвище Малоні?
– А повинен?
– Ви можете когось знати.
– Ні, – відповів чоловік з упевненістю, наче сам радів від того, що відчуває тверду землю у себе під ногами. – У цьому районі немає жодної людини з прізвищем Малоні.
Ричер і Ченґ попрямували назад до бульвару та зупинилися під променями ранкового сонця. Ченґ сказала:
– Він збрехав нам про кадилак. Це не таксі. У такому місці таксі не потрібне.
Ричер запитав:
– То що ж це тоді таке?
– Він нагадує якесь клубне авто, хіба ні? Як гольфмобіль на курорті. Щоб перевозити відвідувачів з одного місця на інше. Від рецепції до їхніх номерів. Або від їхніх номерів до спа-зони. Наче для спеціальних послуг. Особливо, якщо врахувати відсутність номерних знаків.
– Проте тут не курорт. Це місце більше схоже на велетенське пшеничне поле.
– Байдуже, далеко він за цей час не заїхав. Він повернувся сюди, поки ми приймали душ та снідали. Мабуть, за годину. Тридцять хвилин в один бік, тридцять – у зворотний. Максимум у радіусі двадцяти миль звідси, з такими дорогами.
– Але це тисяча квадратних миль, – зауважив Ричер. – Пі помножити на радіус у квадраті. Власне, це більше ніж тисяча двісті квадратних миль! Думаєте, це пов’язано зі справою Ківера, чи ні?
– Звісно, пов’язано. Чоловік із мотелю поводився так само, як хлопець із магазину запчастин, який ходив зустрічати потяг. Наче лакей. А продавець запчастин переплутав вас, бо ви трохи схожі на Ківера. Тому всі ці речі пов’язані між собою.
Ричер сказав:
– Нам знадобиться вертоліт, щоб прочесати тисячу двісті квадратних миль!
– І жодного сліду Малоні, – сказала Ченґ. Вона сягнула рукою до своєї задньої кишені і дістала звідти закладку із книжки Ківера. «Материн Спочинок – Малоні». – Хіба що цей чоловік і про це нам збрехав. Те, що прізвища немає у довіднику, ще нічого не означає. Його могли просто не внести до списку. Або ж він міг бути новим у місті.
– А офіціантка також могла нам збрехати?
Тим часом водій кадилака займався звітуванням. Він доповідав усе так, як було. Він сказав:
– Вони в глухому куті.
Одноокий клерк у мотелі відповів:
– З чого ти це взяв?
– Ти коли-небудь чув про хлопця на прізвище Малоні?
– Ні.
– Ось його вони й