Мелодія кави в тональності сподівання. Наталія Гурницька
Читать онлайн книгу.
з цією молодою жінкою три роки тому на одній з гостин у Терези. Знову побачилася на святкуванні Сильвестра[11] у племінника Адама Любомира, потім запросили Гелену з чоловіком до них з Адамом в гості, згодом декілька разів приїхала до неї з візитом сама, а тоді Геля заїхала до них зі своїми доньками та сином. А ще за якийсь час вони разом з дітьми почали їздити на прогулянки у ліс Венґльовського, смакували льодами на Погулянці, їздили в околиці Винник на Чортові скелі, прогулювалися до джерел Залізної Води та на Цетнерівку. З давніми колежанками з Жовкви перестала спілкуватися ще з тих часів, як втекла від тітки до Адама у Львов, а тому Геля стала чи не єдиною її справжньою та близькою колежанкою.
З усіма іншими знайомими жінками хіба зналася, а от з Гелею могла обговорювати все що завгодно: господарські справи, клопоти, пов’язані з вихованням дітей, ситуацію в родині, спільних знайомих, останні світські плітки, разом з Гелею ходили до модних кравчинь, їздили на закупи в крамниці середмістя, вечорами ходили з чоловіками у театр Скарбека, обмінювалися прочитаними книжками, пили каву, заходили у цукерні чи просто прогулювалися за гарної погоди з дітьми. Коли ще живий був Адам, ділилася з Гелею всіма таємницями і могла не переживати, що та їх не збереже. Кажуть, що жіночої дружби не існує, але анітрохи в це не вірила. Дружба з Гелею була для неї саме такою – справжньою та безкорисною, зі спільними суто жіночими інтересами, з душевним теплом. Можливо, між ними не було фальші та ворожості, бо ніколи не заздрили одна одній і не суперничали між собою.
Обидві були щасливо заміжніми, мали дітей, кохали своїх чоловіків, обидві навіть заміж вийшли за вдівців. Адам, щоправда, був трохи старшим за чоловіка Гелі Стефана, проте це несуттєво. Отримали схожі можливості й навіть зовні були однаково привабливими: молодими, бажаними для чоловіків, вміли справити гарне враження, носили у собі таємницю пікантної звабливості й незмінно привертали до себе увагу, бо мали отой жіночий шарм, який виділяє жінку і робить її особливою в чоловічих очах. Про жодне суперництво між ними ніколи не йшлося. Не мали що ділити, бо на момент знайомства вже отримали все, що робить жінку по-справжньому щасливою та спокійною. А щасливі жінки заздрісними не бувають.
Не надто різнилися також походженням і вихованням. Анна була сиротою та належала спочатку до міщанського стану, а перед офіційним одруженням з Адамом стала вдовою збіднілого шляхтича. Геля ж хоч і відразу народилася у шляхетській родині, проте змалку не розкошувала, бо походила з бідної та багатодітної сім’ї. Дітей, окрім Гелі, у її батьків було ще десятеро, тож родина не мала достатньо коштів, щоб дати добру освіту всім. Грошей вистачило лише на хлопців, а дівчат виховувала мама сама, бо змоги найняти для доньок гувернантку чи вчителів не було. Як і Анну, вчили дівчаток серйозніше хіба музики та ще трохи мов.
Об’єднувало Анну з Гелею ще й те, що в товаристві до них обох ставилися дещо зверхньо, проте доволі поблажливо та доброзичливо. Зла вони нікому
Сильвестра (День Святого Сильвестра) – Новий рік.