Німа. Юлія Гук
Читать онлайн книгу.
страхах. Ми стільки всього боїмося. Здається, нашим предкам було набагато легше! Серед їхніх страхів були тільки смерть, голод і холод. Ми ж боїмося невчасно подати документи, обрати непідхожі шпалери, сахаємося таргана, який повзе по стінці, страшимося батьків, через те що куримо цигарки. Ми перестали розуміти одне одного, підозрюючи кожного в зраді, брехні, корисливості. І найсумніше те, що цей страх не безпідставний.
– У мені живе стільки особистостей, що я боюся з часом забути, хто з них я, яка я справжня. Вони брешуть і водночас терпіти не можуть брехню. Вони вірять у свою вищість над іншими й рівночасно втоптують себе в бруд. Вони висловлюються стосовно чогось і одразу ж заперечують собі.
– Що є правда? Що брехня? Сумніви наразі торкаються кожного слова й думки. Я цитую відомих людей і бачу хибність їхніх думок. Змінюю цитату, повертаючись до джерел. І відзначаю, що початкова думка була ідеальною.
– Павло Загребельний писав, що митець має величезну силу. Тому він мусить бути самою правдою, будучи послідовником літописців, і повідомляти тільки справдешнє. Але ж, з іншого боку, історію пишуть переможці? То де правда? Та й що вона таке?
– Взяти, наприклад, горілку. Якщо провести опитування серед людей, кожен скаже, що зелений змій – це зло. Пити погано. Але ввечері пройдіть-но вулицею – на кожному кроці побачите щасливих хмільних гуляк. Невже всі вони сприймали горілку як зло, коли пили? Чому ж під час опитування матимемо таку відповідь? Тому що тверезе життя – це неписана норма суспільства. Тому більшість людей кориться цьому правилу й відповідає на поставлене запитання так, як цього вимагає соціум.
– Що є правда? Що брехня?
– Коли одна з моїх особистостей вигадує якусь кумедну історію, усі мої множинні іпостасі починають у неї вірити. Коли ж мене звинувачують у брехні, тільки частина мене відчуває себе винною. А інші частини щиро дивуються. У моїй уяві ця історія відбулася насправді. Я фактично пережила її. Я безсумнівно робила все те, про що розповідала. Але у своєму світі. То чи є ця історія брехнею, чи вона – відображення мого світу й мене?
– Як упізнати правду? А брехню?
19.01
Уранці піддослідній непереливки. Але сьогодні тяжко не через випитий алкоголь. Вона взагалі минулого вечора не пила. Цього разу все було по-іншому. Дуже боліла голова, начебто після гульбища.
Її знову гнітила необхідність іти на роботу, розмовляти з нецікавими людьми, виконувати тупі механічні дії. І знову пити.
Один клієнт – безробітний, тому що немає місць за його спеціальністю.
Тасіта робить ковток із пляшки.
Другий клієнт не має освіти, зате має троє дітей. Учотирьох вони не проживуть на одну зарплатню…
Тасіта робить два ковтки з пляшки.
У третього – немає ноги, але є вища освіта й червоний диплом. Одначе для калік немає робочих місць.
Тасіта робить п’ять ковтків із пляшки.
Я бачу, яка пустотіла вона всередині. Скільки вина чи пива можна влити в цю порожнину?