Ось я. Джонатан Сафран Фоєр
Читать онлайн книгу.
одного з моїх друзів, Джої, два тата. Проте ж діти з’являються з вагіни. Чому?
– Що «чому»?
– Чому ви мені брехали?
– Ніхто нікому не брехав.
– Я хочу заморожений бурито.
– Морозильник зламався, – відказав Джейкоб.
– На сніданок? – подивувалася Дебора.
– Взагалі-то, обід, – виправив Макс.
– We Can Do It! – пожартував Ірв.
– Я можу вискочити в магазин і купити, – пожартувала Дебора.
– Заморожений.
За кілька останніх місяців харчові звички Бенджі змінилися в бік того, що можна назвати недо-їжею: заморожені овочі (мається на увазі, досі мерзлі у процесі їди), суха вівсянка, неварена локшина швидкого приготування, тісто, сире кіноа, сухі макарони, посипані сирним порошком. Окрім того, що це змінило їхній список покупок, Джейкоб і Джулія ніколи про це не говорили, бо з погляду психології це було надто складне питання.
– То що там наробив Семмі? – запитав Ірв із ротом, набитим глютеном.
– Я тобі потім розкажу.
– Заморожений бурито, будь ласка.
– Потім може й не бути.
– Він нібито написав якісь лайливі слова в класі на шматку паперу.
– Нібито?
– Він каже, що не робив цього.
– Ну, а насправді робив?
– Я не знаю. Джулія думає, що так.
– Як би не було насправді та до якої думки б не схилявся кожен із вас, вам, друзі, треба знайти до цього питання спільний підхід, – констатувала Дебора.
– Я знаю.
– А нагадай мені, що таке погане слово? – поцікавився Ірв.
– Ти й не уявляєш.
– Правда, не уявляю. Можу лише уявити поганий контекст…
– Такі слова в контексті єврейської школи – це точно не жарти.
– Які слова?
– Це справді так важливо?
– Звісно, це важливо.
– Це неважливо, – втрутилася Дебора.
– Скажімо, там було слово «н-р».
– Я хочу заморожений… Що це за слово?
– Задоволений? – Джейкоб кинув батькові.
– Це був іменник, чи дієслово? – продовжував Ірв.
– Я тобі потім розкажу, – шепнув Макс братові.
– Немає такого дієслова, – відповів Джейкоб батькові. – І ні, не розкажеш, – Максові.
– Потім може й не бути, – сказав Бенджі.
– Я що, виростив сина, що боїться сказати якесь слово?
– Ні, – заперечив Джейкоб. – Ти не ростив сина.
Бенджі підійшов до бабусі, яка ніколи не відмовляла йому.
– Якщо ти любиш мене, ти дістанеш для мене заморожений бурито та скажеш, що це за слово «н-р».
– А в якому контексті? – запитав Ірв.
– Це неважливо, – сказав Якоб, – і ми вже про це говорили.
– Нічого не могло бути більш важливого. Без контексту ми всі були б монстрами.
– Слово «н-р», – сказав Бенджі.
Джейкоб відклав виделку та ніж.
– Добре, коли ти вже спитав, то ось контекст: Сем щоранку дивиться у новинах, як ти клеїш із себе дурня і як щовечора в нічних шоу з тебе роблять дурня.
– Ти забагато дозволяєш дітям дивитися телевізор.
– Та