Чужий. Алан Фостер
Читать онлайн книгу.
серйозністю, також перевіривши, чи всі вони є герметичними.
Даллас перевірив шолом Кейн, Кейн – шолом Лабмерт, вона ж перевірила шолом капітана. Учасники тріо астронавтів робили це з винятковою серйозністю і нагадували мавп, які чистили одна одну. Потім вони налаштували авторегулятори, і скоро всі дихали дещо затхлим, але безпечним повітрям, яке подавалося з відповідних резервуарів.
Даллас у рукавиці увімкнув внутрішній комунікатор всередині шолому.
– Відправляю сигнал. Як мене чутно?
– Отримав, – оголосив Кейн, збільшуючи гучність свого динаміка. – Як мене чутно?
Даллас кивнув, потім повернувся до Ламберт, яка непорушно стояла з похмурим виразом обличчя.
– Ну ж бо, Ламберт, – промовив Даллас, намагаючись її підбадьорити. – Я вирішив взяти тебе через твої здібності, а не через твій життєрадісний характер.
– Уклінно дякую за лестощі, – сухо відповіла Ламберт. – Чому ти не взяв Еша чи Ріплі? Вони були б раді.
– Еш повинен залишатися за панеллю, і ти це знаєш. Паркерові треба працювати в інженерному відділенні, й без приладів Ріплі він не впорається. Можеш проклинати мене весь шлях, але ми повинні знайти джерело того клятого сигналу.
– Ага. Чудово.
– Тоді будемо вважати, що все владнали. Не застосовуйте зброю без мого наказу.
– Ти вважаєш, що там нас зустрінуть з миром? – недовірливо перепитав Кейн.
– Будемо сподіватися на краще.
Він натиснув кнопку комунікатора, яка знаходилася назовні скафандра, активувавши другий канал.
– Еше, ти тут?
Замість нього відповіла Ріплі:
– Він пішов до свого наукового блістера[11], скоро повернеться.
– Перевір усе, – Даллас повернувся до Кейна. – Зачини внутрішні двері.
Старпом натиснув потрібні кнопки, і двері позаду зачинилися.
– А тепер відчини зовнішні двері.
Кейн повторив процедуру, яка надала їм доступ до дверей. Натиснувши останню кнопку, він відійшов назад до супутників і завмер в очікуванні. Ламберт мимоволі притислася спиною до внутрішніх дверей, інстинктивно реагуючи на зустріч із невідомим.
Відчинилися зовнішні двері. Перед трьома астронавтами повзли хмари з пилу та пари. У досвітках краєвид переливався темно-помаранчевими кольорами. Це було не те знайоме та затишне сонячне сяйво, але Даллас сподівався, що коли їхнє сонце зійде, то краєвид стане кращим. Воно давало достатньо світла, щоб роздивитися все навколо, хоча на відстані було важко щось побачити крізь густу пелену дрібних часток.
Астронавти ступили на підйомну платформу між опорами. Кейн клацнув іншим вимикачем, і платформа почала спускатися. Давачі на нижній стороні показували, де знаходиться поверхня. Вони вирахували відстань і зупинили платформу, коли вона ледь торкнулася вищої точки темної скелі.
Даллас вів групу вперед здебільшого через звичку, а не тому, що цього потребувала формальність. Вони обережно ступили
Капсульний виступ обтічної форми для наукових спостережень.