Казки про богатирів та лицарів. Сборник

Читать онлайн книгу.

Казки про богатирів та лицарів - Сборник


Скачать книгу
що тобі є?

      – До мене щоночі прилітає шаркань (дракон) і ссе мої груди.

      – В який час?

      – О дванадцятій.

      Єруслан подумав і сказав:

      – Ну, Тимку, ти станеш у дверях, а я – біля вікна. Коли шаркань з’явиться, ми спіймаємо його.

      О дванадцятій годині дванадцятиголовий змій спустився біля хати і тягне свої голови прямо до дівчини. Єруслан схопив його за шию і гукає:

      – Тут є, брате!

      Шаркань почав проситися:

      – Єруслане Лазаровичу, відпусти мене…

      – Не пущу, бо ти мою сестру зовсім виссав!

      – Я більше не прийду, тільки відпусти.

      – Пущу тебе, якщо принесеш цілющої і живлющої води.

      – Принесу.

      – Але не думай, що втечеш від мене, я тебе знайду і в другій державі!

      – Ні, не втечу. Принесу…

      Єруслан його пустив. Шаркань приніс у двох ротах води. Єруслан не вірив. Відрубав одну зміїну голову, а потім помазав цілющою водою, приложив до шиї і помазав живлющою водою. Голова ожила. Тоді відпустив шарканя. У кишенях знайшов свої ноги, змочив цілющою водою, приставив їх до тіла і змочив живлющою водою – й ожили його ноги, почав ними ходити. Питає Тимка:

      – Ну, братику, а де твої руки?

      – Немає.

      – Зараз будуть!

      Помазав Єруслан Тимкові культяпки цілющою й живлющою водою – і стали в Тимка руки. Єруслан йому сказав:

      – Бери собі царівну за жінку, а я піду геть.

      Вийшов на одне поле. Побачив чоловіка, який пас свиней. Підійшов ближче і впізнав у ньому короля, якого він женив. А король його не впізнає.

      – Що ти тут робиш? – спитав Єруслан. – Чому пасеш свині? Ти ж король!

      – Так, я король, багатий, а пасу свині. Мушу пасти, бо знайшла мене біда. Один витязь, Єруслан Лазарович, висватав за мене кляту витязьку, а вона йому за те відрубала ноги, і він загинув, а мене примусила пасти свої свині. У дворі поставила три шибениці: як прижену свиней зарано – повісять, якщо якусь загублю – теж повісять.

      Єруслан каже:

      – Чи є в тебе гроші?

      – Трохи є.

      – Тоді йди до міста і купи три залізні прути.

      – Не можу йти, бо свині погубляться.

      – Не бійся, я їх попильную.

      Пішов король плачучи. Купив прути і приніс. Помахав прутом Єруслан і каже:

      – Добрий. А тепер жени свиней додому.

      – Не жену, бо мене повісять.

      – Не бійся, не повісять, лиш жени.

      Пішли через поле. А там була вода, а через воду міст. Як вийшли на міст, стала одна велика свиня поперек моста і не пускає інших.

      – Чому ця свиня не пускає інших? – питає Єруслан.

      – Чекає, бо на мості я кожний раз мушу поцілувати її в рийку.

      Єруслан каже:

      – Тепер піду й поцілую я.

      Схопив свиню за ногу, вдарив нею об міст і кинув у воду. Інші пострибали за нею й потопилися. Король плаче:

      – Тепер я загину!

      – Не бійся, не загинеш. Йдемо сміло!

      Він став біля воріт, а короля послав у палац до витязьки. Вона питає:

      – Чому ти так рано пригнав свині?

      – Я


Скачать книгу