Кубик Рубіка. Ксенія Циганчук
Читать онлайн книгу.
порятунку.
– А спичек нет? – у напівтемряві бита мала не менш зловісний вигляд, ніж її власник.
Дихання її пришвидшилося, у роті пересохло.
– Нет. Я не курю.
– Что ж… Жаль.
«Наркоман», – зробила висновок жінка попри запах алкоголю. Таких у цьому районі чимало. Страшенно блідий, худий, з синцями під очима.
На чолі в хлопця виступив піт. Крок ближче до жінки. Бита перейшла з правої до лівої руки. І відразу назад.
– Мне кажется, я вас видела. Вы живете где-то недалеко, так ведь? – ще один крок до порятунку, облизала пересохлі губи.
– Не важно, – крок до жінки.
«Отвлекай его разговором, отвлекай».
– Ну, я пойду. Зажигалки у меня нет, спичек тоже, – ще один крок.
– Не спеши.
– Я не могу не спешить. Мне нужно детям ужин приготовить, – вказала на пакунки з супермаркету.
– Муж пусть приготовит.
– Я в разводе. Дети дома одни, – збрехала. – Голодные. Вы хотите есть? – новий крок.
– Что? – здивувався. Краплі поту стікали обличчям, голос цього разу виявився на диво хриплим. Дихання продовжувало пришвидшуватися. Втім, як і в жінки.
– Или, может, вам нужны деньги?
Хлопець зневажливо посміхнувся:
– Деньги мне не нужны.
Крок до неї.
– Зачем вы постоянно отходите? Не хотите со мной общаться? Вы считаете себя выше меня? Считаете меня недостойным вашего общения?
– Я просто спешу к детям. Я ведь сказала, они голодные ждут меня. Скоро звонить начнут по всем знакомым. Искать будут меня, – цього разу не наважилася зробити новий крок.
– А почему они тебе не могут позвонить и спросить?
– Не дозвонятся, – знову брехня. – У меня телефон разрядился, – відразу пошкодувала про сказане: якщо цей псих зараз почне її обшукувати, то зрозуміє, що його намагалися обдурити. З іншого боку, якщо вчинить напад, яка вже буде різниця?
– Понятно, – крок вперед.
«Его не смущает, что меня в любой момент начнут искать?.. Он под кайфом! Такого не остановит ничего!»
Молодик роззирнувся, перевіряючи, чи справді поряд відсутні зайві очі, і зробив кілька рішучих кроків вперед. Його дихання раптово заспокоїлося, більше не відчувалося задухи. Натомість жінка у відчаї зробила кілька кроків назад, приготувавшись до найгіршого. Весь світ припинив існувати. Не маючи змоги пересилити себе й відірвати очі від бити, затамувала подих: в очікуванні кінця. Серце зупинилося. І все довкола. Перед очима тільки ця довбана бита. Якою вже не граються.
Її міцно тримає правиця молодика.
Потяг сполученням Ковель-Харків. П’ятниця, 1 листопада 2019 року. 19:10
Скляр безліч разів пошкодував, що натягнув гольф. Точніше, що під ним нема футболки. Інакше б зміг роздягнутися. Щойно потяг рушив, запрацював кондиціонер, проте слідчий і досі потерпав від задухи.
Вкотре відтягнув горловину від шиї, надаючи можливість повітрю потрапити під одяг. Приречено спостерігав, як подружжя навпроти (обоє років сорок із лишком)