Кубик Рубіка. Ксенія Циганчук
Читать онлайн книгу.
цибулю. Брудна рука (очевидно чоловік працює робочим, у них вони ніколи повністю не відмиваються) потягнулася за кількома кружечками овочу, вкинула до рота. Сусід заплющив очі від задоволення, пережовуючи бутерброд із сиром та цибулю. Вони з жінкою про щось балакали. Скляр не міг почути про що саме, бо навушники знімати не мав наміру. На вологих губах у неї лишилися крихти хлібу, і Скляр відчув, як до горла підступає нудота.
Не втримавшись, він вийшов із купе.
Харків. П’ятниця, 1 листопада 2019 року. 19:24
Щось змінилося. Музика. Її стало краще чути. Натомість рука з битою завмерла. Інстинктивно жінка перевела погляд на обличчя вбивці. Він дивився кудись за нею. Туди, звідки чомусь гучніше чулася музика. І тільки зараз вона почула уривки фраз. Про що говорили, зрозуміти поки не могла, але вперше вона наважилася озирнутися. Група підлітків прямувала в їхній бік, слухаючи невеличкий магнітофон. Такий, який зараз модний у них.
Зі страхом знову повернулася до наркомана, серце стислося – усе ще очікувала на удар. Та хлопець здавався розгубленим. Він опустив биту та розслабив руку.
І поки підлітки наближалися, жінка невпевнено відступила. А потім і взагалі побігла щодуху.
Підлітки здивовано провели її поглядом, відтак пройшли повз хлопця з битою, не звернувши на нього жодної уваги.
Їхня музика ще довго лунала в голові наркомана.
Потяг сполученням Ковель-Харків. П’ятниця, 1 листопада 2019 року. 19:30
Скляр вийшов у вузенький прохід потягу, причинив за собою двері купе, роззирнувся. Тут його сусідом виявився хлопець, очевидно студент. Він відверто нудьгував, гортаючи стрічку TikTok й чекаючи, поки зарядиться мобільний. Трохи далі дівчинка років десяти зосереджено намагалася скласти кубик Рубіка. Єгор зацікавився: поки що їй вдалося впоратися лише з однією стороною. Рекорд Скляра – дві.
Якийсь час слідчий спостерігав за спробами малої, відтак знову зосередився на екрані мобільного: повернувся до читання. Музику вимкнув. Він знав, що її доведеться слухати всю дорогу, особливо вночі, тож поки вирішив від неї відпочити. Скляр терпіти не міг, коли хтось хропить, тому в потягах завжди спав із навушниками у вухах. Краще слухати музику, аніж те, що пропонує людська природа.
Єгор дочитав черговий розділ, заплющив очі – вони боліли. Скляр помасажував їх, відтак «вийшов» із програмки електронних книжок. Натомість зазирнув до групи BBC у фейсбуці. Перечитав новини, гмикнув: писали про те, як за допомогою сучасного ґаджету американська поліція розслідує вбивство молодої американки.
Студентові хтось зателефонував, і він безцеремонно гучно розпочав із кимось розмову. Судячи із веселих ноток у голосі – з дівчиною. Єгор з ненавистю зиркнув на сусіда й швиденько запхнув навушники до вух.
Дівчинка майже впоралася ще з однією стороною кубика. «Ну давай, мала. Доводь справу до кінця. Я за тебе вболіваю». Якийсь час слідчий із цікавістю спостерігав за впертістю дівчинки.