Гроші, Куба і література. Олег Галетка
Читать онлайн книгу.
це гризло Миколу зсередини. Саме це не давало йому писати знову. А ще він почав чекати. Це була манія. Манія, яка зміцнювалася в ньому з кожним днем, яка лякала його. Щотижня він приїжджав у найбільшу книгарню міста й запитував у продавця одну книгу. Продавці звірялися по базі, знизували плечима, але про такий роман не чули. Микола не йшов. Він заходив до книжкових шаф і переглядав корінці з назвами. Переглядав полицю за полицею, ворушачи губами й неприродно вигнувши шию.
Спочатку він переглядав стелажі з сучасною прозою, на це йшло від двох до трьох годин. Переглядав ретельно, деякі полиці зі строкатими корінцями він вивчав по два рази, зліва направо й навпаки. Нічого не знаходив і йшов додому, але тільки залишивши магазин, чекав того дня, коли зможе знову повернутися сюди.
Він чекав увесь тиждень, як наркоман чергової дози. У Миколи з’явилася залежність. Щосуботи він стояв під книгарнею і входив одразу за продавцями. Вони впізнавали його. Крутили пальцем біля скроні, перевіряли базу й знизували плечима. А Микола йшов вивчати полиці.
«Адже кожен може помилитися, – думав він. – Книга потрапила в магазин, хтось поставив її на полицю, а в базу занести не встиг. І ось вона стоїть там одна, і ніхто про неї не знає».
Одного разу він перевірив останній стелаж із сучасною прозою. Книги не було. Микола вирушив до виходу й, проходячи повз полиці з історичною літературою, стрепенувся. Він не відразу зрозумів, що змусило його зупинитися. Хлопець повернувся на два кроки назад і витріщився на книги.
Книги як книги. Багато книг. Багато різних історичних книг. Хлопець схилив голову на ліве плече й став читати корінці. Між книгами «Батий» і «До останнього моря» стояла вона – «Задуха» Паланіка.
Микола здригнувся. Замружився, мотнув головою й повільно розплющив спочатку праве, а потім ліве око. Книга не зникла. Навпаки, назва стала чіткішою. Як Паланік потрапив в історичну літературу? Кров підступала й відходила від обличчя.
Мозок народив здогад, що, можливо, якийсь відвідувач хотів купити цю книгу, але на шляху до каси передумав. Він полінувався повернутися, щоб поставити Паланіка на місце, і тому вставив його сюди. На вільне місце на полиці з історичною літературою.
А якщо щось подібне відбулося й з книгою Миколи? З його думками, яких він зрікся? Якщо хтось засунув книгу в стелаж з історичною літературою або кулінарною, або дитячою?…
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.