Повернення Шерлока Голмса. Артур Конан Дойл
Читать онлайн книгу.
куди поцілила куля?
– Авжеж, сер. Боюся, що вона зіпсувала вашу гарну скульптуру, бо пройшла через голову та сплющилася об стіну. Я підняла її з килима. Ось вона.
Голмс простягнув її мені.
– М’яка револьверна куля, погляньте, Ватсон. Адже це просто геніально! Ну хто б подумав, що таку річ можуть випустити з рушниці? Бездоганно, місіс Гадсон, дякую вам за допомогу… А тепер, Ватсоне, сідайте, як бувало раніше, на своє старе місце. Мені хочеться дещо з вами обговорити.
Він скинув поношений костюм, накинув старий халат, знявши його попередньо зі свого двійника, і переді мною знову постав колишній Голмс.
– Нерви в старого мисливця такі самі міцні, а око досі пильне, – сказав він усміхнено та розглядаючи продірявлене чоло воскової фігури. – Потрапив у самісеньку середину потилиці та пробив мозок. Це був наймайстерніший стрілець Індії. Гадаю, що й у Лондоні в нього знайдеться не так уже й багато суперників. Ви колись раніше чули його ім’я?
– Ні, ніколи.
– Так он вона яка, слава! Втім, ви ж, наскільки я пам’ятаю, ще зовсім нещодавно зізнавалися, що не чули навіть імені професора Джеймса Моріарті, а це був один із найвидатніших геніїв нашого століття. До речі, зніміть, будь ласка, з полиці біографічний покажчик…
Зручно вмостившись у кріслі та пихкаючи сигарою, Голмс неквапно гортав сторінки.
– У мене зібралася чудова колекція на «М», – повідомив він. – Одного Моріарті було б достатньо, щоб прославити будь-яку букву, а тут є ще й отруйник Морґан, і Меррідью, котрий залишив по собі страшну пам’ять, і Метьюз – той самий, хто вибив мені ліве ікло в залі очікування на Черінґкроському вокзалі. А ось нарешті й наш сьогоднішній приятель.
Він простягнув мені записник, і я прочитав: «Моран Себастьян, полковник у відставці. Служив у першому саперному банґалорському полку. Народився в Лондоні 1843 року. Син сера Оґастеса Морана, кавалера ордена Лазні, колишнього британського посланця в Персії. Закінчив Ітонський коледж та Оксфордський університет. Брав участь у кампаніях – Джовакській, Афганській, Чарасіабській (дипломатичним кур’єром), Шерпурській і Кабульській. Автор книг «Полювання на великого звіра в Західних Гімалаях» (1881) і «Три місяці в джунглях» (1884). Адреса: Кондвіт-стрит. Клуби: «Англо-індійський», «Тенкервільський» і картярський клуб “Багатель”».
На полях чітким почерком Голмса було написано: «Найнебезпечніша людина в Лондоні після Моріарті».
– Дивно, – сказав я, повертаючи Голмсу нотатки. – Здавалося б, його шлях – це шлях чесного солдата.
– Маєте рацію, – погодився Голмс. – До певного моменту він не робив нічого лихого. Це був чоловік із залізними нервами, і в Індії досі поширені легенди про те, як він проповз висохлим руслом річки та врятував людину, вирвавши її з пазурів пораненого тигра. Є такі дерева, Ватсоне, які ростуть нормально до певної висоти, а потім раптом зазнають якогось потворного відхилення від норми у своєму розвитку. Таке часто трапляється й із людьми.