Людиною він був. Джеффри Арчер
Читать онлайн книгу.
вважали мене людиною, котра має звичку надаремно витрачати час.
– Зізнаюся, – промовив Джайлз, коли Арчі подав йому велику склянку віскі, – що я шукаю інформацію в одній родинній справі.
– Випадково не йдеться про вашу колишню дружину Вірджинію?
– Ви поцілили в яблучко. Я сподівався, що ви зможете мені розповісти, що робила ваша сестра останнім часом. Чому питаю – поясню пізніше.
– Я хотів би, якби міг, – відповів Арчі, – але не можу робити вигляд, що ми настільки близькі. Єдине, що я знаю достеменно, це те, що Вірджинія знову залишилася без пенса за душею, хоча я і дотримувався умов батькового заповіту й продовжував видавати їй щомісячну допомогу. Але цього виявилося недостатньо для вирішення її теперішніх проблем.
Джайлз відпив віскі.
– Чи може однією з проблем бути достойний Фредді Фенвік?
Арчі відповів не одразу.
– Єдине, що ми зараз знаємо напевно, – зрештою сказав він, – то це те, що Фредді – не син Вірджинії, і, що іще цікавіше, мій батько міг знати про це задовго до того, як залишив їй лише одну дрібничку у своєму заповіті.
– Пляшку «Мейкерс Марк», – згадав Джайлз.
– Авжеж. Певний час мене це бентежило, – зізнався Арчі, – поки до мене не навідалася така собі пані Еллі-Мей Ґрант із Батон-Руж, що у штаті Луїзіана, і не пояснила, що це – улюблена марка віскі її чоловіка Сайруса. Потім вона дуже детально розповіла мені, що сталося під час візиту її чоловіка до Лондона, коли йому випало нещастя зустріти Вірджинію. Але я і досі гублюся щодо того, як їй вдавалося так довго морочити йому голову.
– Тоді дозвольте мені додати те, що я дізнався від вельмишановного Гейдена Ранкіна, губернатора Луїзіани та давнього приятеля Сайруса Д. Ґранта III. Виявилося, що поки Сайрус уперше та востаннє навідувався до Лондона, Вірджинія влаштувала складну аферу, аби переконати чоловіка, ніби він запропонував їй руку та серце, попри те, що той уже планував побратися з іншою – насправді з Еллі-Мей. Потім змусила цього недалекого чоловіка повірити, що вона вагітна, а він – батько дитини. Це все, що я знаю.
– Я можу додати іще дещо, – сказав Арчі. – Пані Ґрант мені повідомила, що нещодавно найняла колишнього мажордома Вірджинії та його дружину, пана і пані Мортон, котрі підписали заяву, яка підтверджує, що насправді Фредді – їхня дитина, і тому щомісячні виплати Вірджинії від Сайруса раптово припинилися.
– Не дивно, що вона тепер залишилася без коштів. А Фредді знає, що Мортони – його справжні батьки?
– Ні, він ніколи не питав, і я також йому не казав, бо він усе одно відчуває, що батьки його покинули, – зауважив Арчі. – І стає щораз гірше. Нещодавно пані Ґрант доручила лорду Ґудмену представляти її, намагаючись повернути кожен пенс, який їй заплатив Сайрус. Й отримавши задоволення від зустрічі з грізною Еллі-Мей Ґрант, можу сказати, що моя сестра нарешті зустріла гідного суперника.
– Але як Вірджинія може… – Джайлз замовк, коли двері відчинилися і в кімнату увірвався маленький хлопчик.
– Чи