Жорстоке небо. Максим Кидрук
Читать онлайн книгу.
наш найкращий літак розхерачився у Франції, не налітавши й півсотні годин, а ти просто РОЗГУБЛЕНИЙ?!!) і відмахнувся:
– Кажи вже.
– Погана новина: я щойно розмовляв телефоном з месьє Жераром Пеллеріном, який очолив рятувальні роботі в аеропорту Париж-Північ. За його словами, з усіх, хто був на борту «ААРОНа», вижило лише четверо.
Повагавшись, Авер’янов вирішив поки що не повідомляти Анатолію, що один із цих чотирьох – це командир екіпажу втраченого лайнера. Наразі так буде краще.
Рева помасажував пальцями скроні. На забрезклому, у багряних крапках обличчі президента не можна було нічого прочитати. За той час поки таксі везло його нічним, притихлим Києвом з Печерська на вулицю Туполєва, що неподалік станції метро «Святошин», він устиг морально підготуватись до найгіршого.
– Отже, сорок дев’ятеро, – процідив він, стискаючи голову долонями так, немов збирався її розчавити. – Сорок вісім плюс один.
– Так, усе правильно, – підтвердив перший віце-президент, – разом із працівником наземних служб – сорок дев’ять трупів.
Перша велика катастрофа «ААРОНа».
– Ох, бляха, – прохрипів Рева, відвівши ліву руку, а правою на мить прикривши очі.
Григорій не зводив холодного прискіпливого погляду з шефа. Президент АНТК ім. Аронова виглядав жалюгідно, не рятували навіть чиста сорочка й гладенький, схоже, донині не ношений жакет: посивіле, зазвичай ретельно вкладене волосся розтріпаною копицею стирчало над лобом, на обвислих щоках їжачилася щетина.
– Зате є й хороша новина. Працівник, що загинув на землі, був водієм снігоочисника. Власне, катастрофа сталась через те, що… – Авер’янов ворухнув бровами і посмикав себе за вухо. – Слово честі: навіть не знаю, як тобі розповісти. Коротше, під час посадки «ААРОН 44» врізався у снігоочисник, який випадково опинився посеред злітно-посадкової смуги.
На секунду чи дві лице Анатолія перетворилось на божевільний калейдоскоп: емоції зі швидкістю світла змінювали одна одну, то розгладжуючи, то поглиблюючи зморшки. Був момент, коли Григорій подумав, що обличчя його боса от-от підсвітиться посмішкою.
– ЩО-О?! ПОВТОРИ, ЩО ТИ СКАЗАВ! – без жодного сліду кволості, яка ще мить тому деформувала голос, проревів Рева.
– Літак заходив на посадку на смугу, якою рухався снігоочисник, не blower,[50] щось із грейдером, та все ж немаленький, тонн на дванадцять, не менше, – Авер’янов міг далі не розказувати. Рева уявляв, як усе сталося, наче стояв поряд зі смугою на момент зіткнення. Для «ААРОНа 44» нормативна швидкість заходу на посадку становить 250–260 км/год; за такої швидкості лайнер не вціліє, навіть якщо налетить на поставлену посеред смуги тацю, на якій стюардеси розвозять пасажирам закуски, що вже й казати про снігоочисник. Результати зіткнення були кошмарними.
Хоча по-справжньому важливим було інше.
Присутність снігоочисника на смузі не давала змоги повісити провину за катастрофу на когось конкретно. Можливо,
Snow blower (букв. з англ. –