Оксамитовий перевертень. Олександр Шевченко
Читать онлайн книгу.
слово, Сибір. Словом, у дівки в мізках мав наколотитися справжній метафізичний коктейль Молотова. Та після того, як Рита вийшла заміж, ритуальна магія домашнього вогнища забирала в неї увесь вільний час і думки про вічне, здавалося, назавжди повилітали з її гарненької голівки. Але то так тільки здавалося, бо слова кадровика означали одне – почалося знову.
Тома чемно попрощалася з привітною жінкою і подалася додому, напружено розмірковуючи, чи вистачить у неї сил на серйозний обряд. День видався напруженим, а для того, щоб прикликати Риту, бажано бути в кращій формі, ніж зараз. І піст не завадило б потримати хоч днів зо три, та хто ж міг знати, що…
Вона. Вона й могла знати. Якби голова в неї не була забита витівками сина та переїздом, Маргарита давно б сиділа на її кухні і принижено перепрошувала за турботи, повторюючи дзвінким, радісно-винуватим голосом – поєднувати такі обертони вміла тільки вона:
– Пробач, що знову вляпалася і відволікла тебе. Я ж хотіла як краще… Вони були такими справжніми. Вони відкрили мені нові духовні обрії. Я знайшла віру. Хто б міг подумати…
– …Що поки ти шукала віру, вони чистили твою калитку?
– Цей світ такий складний і багатогранний…
– …Але двічі по два завжди буде чотири, Ритусю.
Лаври королеви й відьми залишали її байдужою, зате пестливе «Ритуся» якнайкраще пасувало до її суті – м’якої, ніжної і домашньої. По-справжньому доброї.
А для Віктора Козодуба аж занадто доброї.
До речі, цікаво, а він де подівся? Бо легше уявити собі амебу за шкільною партою, аніж отого бугая з красною мордою і жилавою шиєю поруч з подругою в будь-якому місці, де говорять про віру. Хіба що там пиво на дурничку наливають. Втім, чого тільки люди не вигадають – може, вже й така секта існує.
– З вас двадцять гривень.
Таксисту явно хотілося роздивитися її якомога детальніше, однак Тома не дала йому такої нагоди, швиденько розрахувалася і випурхнула з машини. Поїздка в авто пішла на користь: зі столиці до Вишневого шлях неблизький, і вона встигла трохи відпочити й зосередитися. Ще з півгодини вдома – і буде повністю готова.
Не варто відкладати це на завтра, яким би не був результат.
Глава 3
Про круговорот речовин у природі
Саме це й злить мене в жінках. Обов’язково їм подавай хорошого чоловіка.
Наріне стояла біля молочного ларка і відчайдушно жаліла себе. Вона рідко розкошувала жалістю – на її думку, зайві сентименти роз’їдали душу, як надлишок цукру зуби, та зараз нічого не могла з цим вдіяти – їй було шкода себе до сліз. Цьому малоприємному, однак неминучому заняттю не заважала навіть чималенька черга, що зібралася за її спиною і напрочуд терпляче чекала, доки ця дивачка щось купить. Ранок просто знущався з людей своєю красою, обіцяючи теплий день, і всі намагалися купити на обід щось легеньке – сиркову масу чи десерт, бо за довгу зиму всім осточортіли бутерброди.