Заїр. Пауло Коельйо
Читать онлайн книгу.
навчився не марнувати на це час.
– І правильно вчинив. Усесвіт сам береться виправляти наші помилки.
– Ти вважаєш, що зникнення Естер – це «виправлення» помилки?
– Я не вірю в цілющу силу страждання й трагедії; вони становлять частину нашого життя, а тому їх не слід сприймати як покарання. Зазвичай Усесвіт показує нам, що ми припустилися помилки, коли забирає в нас найважливіше: наших друзів. І саме це відбулося з тобою, якщо я не помиляюся.
– Нещодавно я відкрив одну важливу істину: справжні друзі – це ті, які перебувають поруч із нами, коли в нас усе гаразд. Вони радіють нашим перемогам. Облудні друзі – це ті, хто з’являється біля нас у важкі хвилини нашого життя і з сумними обличчями висловлюють «солідарність» із нами, тоді як насправді наші страждання втішають їх у їхньому жалюгідному існуванні. Під час кризи, яку я пережив торік, поруч зі мною з’явилося кілька людей, яких я раніше ніколи не бачив, і вони намагалися втішити мене. Я цього терпіти не можу.
– Зі мною буває те саме.
– Я дякую долі за те, що ти з’явилася в моєму житті, Марі.
– Не поспішай дякувати, нашим стосункам поки що бракує сили, і їх не можна вважати достатніми. А тим часом я вже думаю, чи не переселитися мені до Парижа або попросити тебе, щоб ти пожив у Мілані. У твоєму випадку, як і в моєму, це не дуже вплине на нашу роботу. Ти завжди працюєш удома, а я – в інших містах. Ти хочеш змінити тему розмови чи обговоримо цю можливість?
– Хочу змінити тему розмови.
– Тоді поговорімо про щось інше. Ти виявив велику мужність, написавши свою книжку. Мене особливо вразило те, що ти жодного разу не згадуєш про того молодика.
– Він мене не цікавить.
– Не може бути, щоб він тебе не цікавив. Не може бути, щоб час від часу ти себе не запитував: чому вона віддала перевагу йому?
– Я себе про це не запитую.
– Ти кажеш неправду. Мені хотілося б знати, чому мій сусід не розлучився зі своєю нікчемною дружиною, геть нецікавою, з вічною посмішкою на обличчі, яка не знає інших інтересів, крім дому, харчування, прогодування дітей та сплати рахунків. Якщо я себе про це запитую, то й ти запитуєш.
– Ти хочеш, аби я сказав, що ненавиджу його, бо він забрав у мене дружину?
– Ні, я хотіла почути від тебе, що ти йому простив.
– На таке я не здатен.
– Це справді важко. Але іншої ради немає. Якщо ти йому не простиш, ти весь час думатимеш про те, якого лиха він тобі завдав, і цей біль не мине ніколи. Я не кажу, що він має подобатися тобі. Я не кажу, що ти повинен його знайти. Я не стверджую, що ти повинен бачити в ньому янгола. До речі, як його звуть? Ім’я російське, якщо я не помиляюся?
– Мене його ім’я не цікавить.
– Он як? Ти навіть його імені не хочеш промовити. Це якийсь забобон?
– Його звуть Михаїлом, якщо тобі так хочеться знати.
– Енергія ненависті тебе нікуди не приведе. Але Енергія Прощення, яка виражається через любов, може позитивно перетворити твоє життя.
– Ти