Твоя перша остання брехня. Гарлан Кобен
Читать онлайн книгу.
виправила його автоматично. Так само автоматично він поблажливо всміхнувся.
– Винен. Усе одно, було темно…
– «Smith amp;Wesson» виготовлений із нержавіючої сталі, не чорний. Його легко розгледіти в темряві. До того ж я чула, як він відтягував курок. Це робиться на револьверах, а не на напівавтоматах.
– А «Beretta»?
– Тут щодо конкретної моделі я не впевнена, але в нього був рухомий ствол, як і в них.
– Як ви знаєте, з тіла вашого чоловіка дістали три кулі. Тридцять восьмий калібр, підходять до «Smith amp;Wesson», – детектив потер обличчя, начебто глибоко замислився. – У вас є зброя, так, Майє?
– Є.
– Серед неї раптом нема «Smith amp;Wesson 686»?
– Ви знаєте відповідь, – сказала Майя.
– Звідки мені знати?
– Закон Нью-Джерсі вимагає від мене реєстрації всієї придбаної в штаті зброї. Тож вам усе це відомо. Хіба що ви зовсім некомпетентний, детективе Кірс, а це ж, безперечно, не так – ви одразу ж перевірили мене в реєстрі зброї. Тож облишмо ігри й перейдімо до справи.
– Яка відстань від місця, де впав ваш чоловік, до фонтану Бетесда?
Зміна теми заскочила її.
– Я певна, ви все там виміряли.
– Так, виміряли. Відстань приблизно триста ярдів[6] з усіма поворотами та вигинами. Я її пробіг. Я не в такій хорошій формі, як ви, але в мене це зайняло близько хвилини.
– Гаразд.
– Що ж, ось у чому справа. Кілька свідків сказали, що чули постріл і що ви з’явилися принаймні за хвилину чи дві після нього. Як ви це поясните?
– А чому я мушу це пояснювати?
– Справедливе питання.
Майя й оком не зморгнула.
– Ви вважаєте, що я застрелила свого чоловіка, детективе?
– А це так?
– Ні. І знаєте, як я можу це довести?
– Як?
– Ходімо зі мною на стрільбище.
– Для чого?
– Як ви й сказали, я вправна стрільчиня.
– Нам так повідомили.
– От і побачите.
– Що побачу?
Майя нахилилася вперед і подивилася йому в очі.
– Мені не потрібні три постріли, щоб убити людину з такої відстані, навіть із пов’язкою на очах.
Кірс у відповідь щиро посміхнувся.
– Ваша правда. Вибачте, що порушив цю тему, бо – ні, я не вважаю, що ви застрелили свого чоловіка. Насправді я практично можу довести, що ви цього не робили.
– Що ви маєте на увазі?
Кірс устав.
– Ви тримаєте зброю тут?
– Так.
– Покажете мені?
Спершу вона повела його до сейфа в підвалі.
– Гадаю, ви велика прихильниця другої поправки,[7] – сказав Кірс.
– Я не лізу в політику.
– Але зброю любите, – він подивився на сейф. – Не бачу кодового колеса. Він відкривається ключем?
– Ні. Доступ лише через відбиток великого пальця.
– А, зрозуміло. Тобто відчинити його можете тільки ви.
Майя ковтнула.
– Тепер – так.
– О, – сказав Кірс, усвідомивши помилку. –
273 м.
Друга поправка до Конституції США захищає право громадян зберігати та носити зброю. Була ухвалена 15.12.1791 р.