Правило 1: дивись уперед, відраховуй назад

      1. Зазирай уперед, щоб розвинути бачення майбутнього; відраховуй кроки в зворотному напрямку, щоб встановити межі та пріоритети.

      2. Зазирай уперед, щоб передбачити потреби споживачів; відраховуй кроки в зворотному напрямку, щоб узгодити їх зі своїми можливостями.

      3. Зазирай уперед, щоб передбачити дії конкурентів; відраховуй кроки в зворотному напрямку, щоб побудувати бар’єри для конкурентів та заблокувати споживачів.

      4. Зазирай уперед, щоб передбачити переломні моменти в розвитку галузі; відраховуй кроки в зворотному напрямку, щоб здійснити потрібні зміни та дотриматися обраного курсу.

      Аналогії з теорією ігор і шахами

      Мало хто з видатних стратегів вивчав теорію ігор, і, можливо, не всі з них грають у шахи, але вони сповідують головний принцип цих двох дисциплін: дивись уперед, відраховуй назад. Теорія ігор – математична галузь, яку часто використовують в економіці, – учить гравців бачити або прораховувати всю партію до кінця, визначати найоптимальніший варіант, а потім методом зворотного відліку знаходити рішення, що забезпечить потрібний результат. Щоб виграти партію, ви маєте добре розуміти не тільки власні прагнення, а й наміри своїх суперників, щоб передбачити їхні ходи. Це відносно легко зробити в стилізованих іграх, як, наприклад, у відомій «дилемі в’язня».

      Проте в складних іграх або реальних життєвих ситуаціях вирахувати всі ймовірні варіанти та наслідки здається неможливим. Тому видатні теоретики гри, так само як і майстри стратегії, щоб перемогти, мають певною мірою покладатися на досвід та інтуїцію.

      Гросмейстери так само зазирають уперед, щоб визначити бажані позиції на шахівниці, а потім повертаються назад, прораховуючи перебіг гри: «Хай я зроблю цей хід, тоді мій суперник, можливо, відповість отак, а я посуну цю фігуру». Гросмейстер ще на початку гри уявляє собі, як має скластися вся партія. Проблема полягає в тому, що на початковому етапі гри людський мозок не в змозі прорахувати всі варіанти можливих ходів. Тож, щоб скоротити число варіацій, шахісти світового рівня вдаються до «обрізки», швидко відсікаючи беззмістовні та найменш перспективні ходи. Навіть Deep Blue – створений компанією IBM суперкомп’ютер для гри в шахи, що він переміг чемпіона світу Гаррі Каспарова 1997 року, – є недостатньо потужним, щоб прорахувати кожну можливу позицію в грі. Хоча Deep Blue може аналізувати 200 мільйонів ходів на секунду, його алгоритм дозволяє розпізнавати та відкидати лише вочевидь невдалі ходи.

      Стів Джобс [2000]

      Зазирай уперед: починай з передбачення майбутнього

      У бізнесі, так само як і в теорії