Ситуація «нуль», або Побачити Алькор. Володимир Єшкілєв
Читать онлайн книгу.вирішив Лавр. Та він помилився. Корецький лише взяв паузу для обдумування.
– Напад був, так, – почав він. – Учора, близько третьої ночі. Хтось намагався увійти до Храму через технічний вхід. Ви побачите, там стоять металеві двері, але замок слабенький, циліндровий. Перед тим вони отруїли собаку. Проте це їм не допомогло. Коли вони відчиняли двері, спрацювала сигналізація.
– Якого типу у вас сигналізація?
– Здається, «Альфа» називається. На рух, на розбивання скла реагує. На вхідних дверях установлені датчики…
– Зрозуміло.
– У Храмі були люди. Там у будівлі постійно живе доглядач Храму і ще тієї ночі там було двоє гостей. У нас, знаєте, є при Храмі щось на штиб готельчика. Кілька кімнат. Якраз позавчора брати приїхали пополювати. Там, навколо Храму, хороший ліс, сухий.
– Пополювати? Але мисливський сезон ще не почався.
– Я не мисливець, не розуміюся на тому.
– Сезон починається у серпні-вересні. Ще мінімум півтора місяця.
– Ну, не знаю… – Корецький похитав головою. – Може, вони приїхали по мішенях постріляти, по воронам. Самі їх спитаєте. Факт той, що коли спрацювала сигналізація, вони взяли рушниці і…
– Рушниці були з ними?
– Там, на другому поверсі, є сейф для зброї.
– І вони там постійно тримають рушниці?
– Точно не можу сказати. Здається, так.
– А як ці ваші мисливці перебували у Храмі, якщо там була увімкнена сигналізація?
– У гостьових приміщеннях датчиків руху немає. Лише на першому поверсі й у храмах.
– Їх що, кілька?
– Sorry, – представник клієнта вибачливо похитав головою. – Ми зазвичай називаємо Храмом усю будівлю, хоча це не зовсім правильно. У ній є різні приміщення, обладнані для вільномулярських робіт у різних градусах. Їх теж називають храмами. Для храмів різних градусів є ще спеціальні назви.
– «Вільні муляри» – це теж масони?
– Переклад з французької. Франкмасони.
– Є різниця?
– Яка? – не зрозумів Корецький.
– Між просто масонами і франкмасонами.
– Жодної. Це синоніми.
– Ясно. То ці ваші мисливці відкрили стрілянину всередині будівлі?
– Так. Нападники теж стріляли.
– З чого?
– Це вже буде до вас питання. Там у стінах кулі позастрягали.
– Як я розумію, до правоохоронних органів ви не зверталися?
– Ні.
– І не збираєтеся?
– Ми найняли вас. У вас репутація фірми, яка здатна без розголосу вирішувати широкий спектр проблем.
– Це приємно чути… До речі, когось під час нападу було поранено?
– Одного з братів. Невелика подряпина.
– А от як ви особисто вважаєте, якою була мета нападників? – Лавр краєм ока глянув на масона.
– Невідомо, – той дивився на дорогу, втома наклала на його пташиний профіль тонку і невпевнену аристократичну тінь.
– Скільки їх було?
– Брати