Воно (кінообкладинка). Стивен Кинг
Читать онлайн книгу.
людина з усіх, кого я зустрічав у своєму житті. Але він не збирався казати нічого подібного цій нью-йоркській жінці, яка дивилася на нього так, наче він був якимсь новим, чудним типом живої істоти.
Сьогодні містер Генском виглядав дещо блідим, трохи збентеженим.
– Привіт, Рікі Лі, – привітався він, сідаючи, а потім взявся вивчати власні руки.
Рікі Лі знав, що той мусить наступні місяців шість чи вісім провести у Колорадо-Спрінгс, наглядаючи за закладкою Культурного центру Гірських штатів, комплексу з шести розкиданих будівель, врізаних у схил гори.
«Коли комплекс буде завершено, люди казатимуть, що він схожий на те, ніби якийсь велетенський малюк розкидав свої іграшки на сходах, – розповідав Бен Рікі Лі. – Принаймні декотрі так казатимуть і будуть щонайменше наполовину праві. Але, мені здається, це те, що треба. Це найбільша штука, за яку я бодай колись брався, і зводити таке лячно, як той чорт, але, я гадаю, з цього вийде саме те, що треба».
Рікі Лі підозрював, що, можливо, в містера Генскома є трохи отієї сценічної боязні. Нічого в цьому не було дивного, а також і нічого поганого. Коли стаєш уже таким великим, що тебе помічають, тоді стаєш і досить великим, щоб бути ціллю для критичних обстрілів. А може, він просто підхопив якийсь вірус? Зараз тут ходить один такий, пекельно чіпкий.
Рікі Лі взяв з полиці поза шинквасом пивний кухоль і потягнувся ним до крана «Олімпії»112.
– Не треба, Рікі Лі.
Рікі Лі обернувся до нього, здивований, а коли Бен Генском підвів очі вгору від своїх долонь, він раптом злякався. Бо містер Генском не був схожим на людину з боязню сцени чи вражену всюдисущим зараз вірусом, чи щось на кшталт того. Він мав такий вигляд, ніби лише щойно був отримав жахливий удар і досі намагається зрозуміти, що воно його вдарило.
«Хтось помер. Він неодружений, але ж у кожного є родина, і хтось у його родині ґиґнув. Саме це й трапилось, і то напевне, як лайно котиться вниз по ринві у клозеті».
Хтось вкинув четвертак у джукбокс, і Барбара Мандрел113 почала співати про п’яного чоловіка й самотню жінку.
– З вами все гаразд, містере Генском?
Бен Генском подивився на Рікі Лі очима, які зненацька стали на десять – ні, на двадцять – років старшими за решту його обличчя, і Рікі був вражений, зауваживши, що містер Генском сивішає. Він ніколи раніше не помічав сивини в його волоссі.
Генском усміхнувся. Усмішка та була лячною, жахливою. Відчуття було, наче побачив, як усміхнувся труп.
– Гадаю, що ні, Рікі Лі. Ні, сер. Не сьогодні. Зовсім ні.
Рікі Лі поставив кухоль і підійшов туди, де сидів Генском. У його барі було пусто, як може бути в якомусь барі ввечері у понеділок далеко по завершенні футбольного сезону. У закладі перебувало менш як двадцять платоспроможних клієнтів. Енні сиділа біля дверей у кухню, граючи в крибедж із гриль-кухарем114.
– Погані
«Olympia» – найпопулярніше колись на північному заході США пиво, яке варила заснована у штаті Вашингтон німецькими емігрантами однойменна броварня (1896—1983), бренд існує й тепер, хоча належить іншим фірмам.
Barbara Ann Mandrell (нар. 1948 р.) – найпопулярніша кантрі-співачка у 1970—1980-х рр., до того як була дуже поранена в автокатастрофі 1984 року.
Крибедж – гра колодою з 52 карт для двох і більше учасників, які відмічають набрані ними очки, втикаючи спеціальні кілочки в дірочки на довгій дошці.