Тричі не вмирати. Наречена. Олег Говда
Читать онлайн книгу.
до дозору. І незабаром повернувся в супроводі ще двох нукерів, котрі привезли жалюгідного, щуплого чоловічка і кинули його, як сніп соломи, до ніг Салах-Гірея. А поруч – стару кульбаку. Зовсім негодящу, сильно пошарпану та розпороту на швах.
Від незнайомця смерділо так гидко і дивно, ніби перед Салах-Гіреєм стояла не людина, а трухлявий пень, побитий гниллю і рясно порослий поганками. Розчавленими поганками…
Дивний ґяур був одягнений в страшенне лахміття, його обличчя по самісінькі брови вкривала густа нечесана поросль кольору мокрої іржі. А з цих заростей на хана поблискувала пара хитрих і нахабних, як у тхора, очей.
– Хто такий? Куди йшов? Звідки? Відповідай! – грізно кинув Кучум, для переконливості трохи оголюючи шаблю, а потім з тріском заганяючи клинок назад у піхви.
– Тутешній я, – знизав плечима чоловічок, від чого сморід гнилизни і тліну зробився геть нестерпним. – Прозиваюся Паньком, а йшов я до вельмишановного Салах-Гірея, щоб запропонувати йому свою допомогу. В обмін на спілку…
– Яку ще спілку? – дещо сторопів від такого неймовірного нахабства юнак.
– Відомо мені, що Великий хан відправив тебе попереду всієї орди, за першим ясиром. А також відаю, що як повернешся переможцем, то тебе очікуватимуть великі почесті і славне майбутнє. Але якщо не виправдаєш надій Великого хана – краще тобі, молодий багатур, у бою загинути та навіки в степу залишитися. Вірно? – Панько гостро глянув в очі юнака і, побачивши відповідь, продовжив: – А мені якраз такого спільника і треба. Про священну реліквію ґяурів, мабуть, чув? За яку султан щедро нагородити обіцяв?
Салах-Гірей мимоволі кивнув.
– Ось і добре. Є у мене задумка, як святиню дістати, але сам не втну. Тому й пропоную свою допомогу в обмін на твою підтримку. Не сумнівайся, молодий хан, якщо зробимо все вправно – то і ясир хороший візьмеш, і воїнів уберегти зумієш. В орду повернешся з великою славою і багатством. У стійбищах стануть складати пісні про твою доблесть і мудрість. Чоловіки – шанобливо кланятимуться. Кращі батири стануть проситися під твій бунчук, коли ти вирішиш зібрати наступний похід. І не тільки по праву народження, а з поваги і віри в твоє неймовірне везіння… Вся слава і здобич тобі дістануться, щоб мене в святій купелі на Йордань викупали.
Забобонні татари насторожено перезирнулися.
– Шайтан, – прошепотів аталик, роблячи пальцями «козу». Жест, що за повір’ям, має силу відганяти злих духів.
– Так, ні… – недбало відмахнувся дивний чоловічок. – Шайтани, демони та джини більше вашому Аллаху та його пророку Магомету прислужують. Тобто, паскудять. А в православ’ї… – при цьому він з острахом скосив очі на небо, ніби боявся звідти разючої блискавки і, трохи притишивши голос, закінчив: –…істот, подібних до мене, називають бісами, або чортами. Або й зовсім просто – нечистим, лукавим. Босоркуном ще… Хоча мені самому більше ім’я Панько подобається. Рудий Панько… Але годі про мене. Скажи краще, яким буде твоє рішення і воля, Салах-Гірей, син Махмуда? Вдаримо по руках?
Зухвала, панібратська поведінка