Немає виходу. Тэйлор Адамс

Читать онлайн книгу.

Немає виходу - Тэйлор Адамс


Скачать книгу
уп’ялася у неї широко розплющеними очима.

      – Ти… ти в порядку?

      Вона похитала головою.

      Та невже?

      – Я … – Дарбі тремтіла від поривів вітру, усвідомлюючи, що не планувала аж так далеко. – Добре, зараз я зніму клейку стрічку з твого обличчя, аби ти могла говорити зі мною. Гаразд?

      Дівчинка кивнула.

      – Може бути боляче.

      Дарбі знала, що болітиме напевно, бо скотч приклеївся до волосся дівчинки. Це виявилася чорна ізострічка. Ларс полінувався і просто обмотав нею навколо голови дівчинки. Дарбі простягла руку крізь прути собачої клітки і кінчиками пальців намацала кінець ізострічки. Обережно вона відклеїла перший шар, потім другий, і коли дівчинка самостійно зняла решту, Дарбі запитала:

      – Як тебе звати?

      – Джей.

      – Ти знаєш чоловіка, який кермує цим фургоном?

      – Ні.

      – Він викрав тебе?

      – Ага.

      – З твого будинку? – Дарбі перефразувала: – Зачекай, так, Джей, де ти живеш?

      – Фейрбридж Вей, 1145.

      – Де це?

      – Біля супермаркету «Костко».

      – Ні. Як називається місто, у якому ти живеш?

      – Сан-Дієго.

      Від цих слів Дарбі здригнулася. Вона ніколи раніше не була на південному заході Штатів. Ларс, напевно, був у дорозі кілька днів із цією маленькою дівчинкою, зачиненою у фургоні. Це пояснює сміття з фаст-фуду. Очі Дарбі звикли до темряви, і вона детальніше роздивилася, що було всередині автівки – купа килимів і ковдр, якими накривали клітку. Фанерні полиці на стінах, усі порожні. Скляні пляшки кока-коли дзвеніли на металевій підлозі. Розсипана тирса. Цвяхи. Червона каністра бензину з чорним горлечком. Пакети з дитячим одягом, хоча Дарбі сумнівалася, що Ларс хоча б раз перевдягав Джей, відколи викрав її з рідного міста. Далеко в Південній Каліфорнії.

      – Просто поруч із супермаркетом, – пояснила Джей.

      Дарбі помітила на сорочці дівчинки круглий логотип і впізнала його – кулястий пристрій із гри в покемонів. «Покебол», згадала вона додаток із айфона, який на короткий час накрив хвилею кампус її університету.

      – А твоє прізвище?

      – Ніссен.

      – Джей… – Дарбі потрусила круговий замок на дверях клітки. – Джей – це якесь скорочення?

      – Від «сойки»27.

      – Ні. Від повного імені. Як-от… Джессіка?

      – Просто Джей, – сказала дівчинка.

      Джей Ніссен. Сім років. Зникла безвісти з Сан-Дієго.

      До Дарбі дійшло – це покажуть у новинах. Вона щойно вдерлася до чужої машини (уже фактичний злочин) і все, що вона робитиме просто зараз, пізніше будуть обговорювати в суді. Адвокати чіплятимуться до кожної хвилини. Якщо Дарбі виживе, то їй доведеться відповідати за кожне її рішення, хороше чи погане. А поки що все, що вона зробила – це запитала у викраденої дівчинки із заклеєним ротом, чи вона в порядку.

      Дарбі завжди була невправною у спілкуванні з дітьми. Навіть тоді, дуже давно, коли вона няньчила


Скачать книгу

<p>27</p>

Англ. «jay» та «jaybird».