Сила забування. Кристин Лоберг
Читать онлайн книгу.
ефективного мислителя
Зараз ми визнаємо той факт, що навчання – це довічний процес, який дозволяє не відставати від змін. А найбільш нагальна задача – навчити людей навчатися.
Уявіть на хвилинку, як це – вчасно завершувати проекти; відстежувати їх виконання без підйомів о третій годині ночі, переймаючись через весь ваш клопіт; швидко знаходити речі, які ви кудись переклали, управляти своїм часом, як профі; зосереджуватися на завданні, незважаючи на всі відволікання, що лізуть у голову; та насолоджуватися численними моментами повної релаксації. Не знаю, як ви, але я називаю людей, яким це під силу, ефективними мислителями. Ефективний мислитель – це людина, яка, незважаючи на божевілля сучасного життя, усе тримає під контролем. Яка не дозволяє нічому перешкоджати на шляху до дотримання пріоритетів, постійно відстежує ситуацію та доводить важливу справу до кінця. Таку людину рідко побачиш перевантаженою роботою, але якось їй вдається завершувати проект за проектом. І це людина, яка використовує свій мозок на найвищому, найбільш ефективному рівні.
Сьогодні пересічний робітник утрачає приблизно три години з восьмигодинного робочого дня (і це не враховуючи обідню перерву та ланч). Нікого не здивує, що Інтернет більше за все перешкоджає нашій здатності залишатися зосередженими. На другому місці – колеги, утворення соціальних контактів з ними і, нарешті, старе добре розтягування робочого дня. Незважаючи на те що люди завжди стикалися з труднощами та протягом віків брали на себе величезну кількість обов’язків, я вважаю справедливим зауважити, що сучасний світ високих технологій підкидує унікальні випробування для нашого мозку, який, у свою чергу, просто не мав такої розкоші, як час, щоб еволюціонувати та впоратися з ними. Обсяг інформації, яку ми намагаємося обробляти, просто грандіозний. Це явище виникло не так давно. Лише обміркуйте різницю між тим, з якою кількістю інформації вам щодня доводилося мати справу раніше, до появи електронної пошти (та мобільного телефону), і з якою зараз. Додайте ще кількість технологій, що є в нашому розпорядженні, і ви побачите, чому багатьом з нас так бракує зосередженої уваги. І якщо нам вже така приємна думка про те, що ми можемо створити кращі звички, лімітуючи ті постійні відволікання, давайте приймемо один факт: цього буде дуже важко досягнути.
У мене є подруга, яка тримає в себе на робочому столі велику пляшку води як нагадування, скільки енергії вона витратила, щоб упоратися з усіма завданнями на день. Вона розглядає пляшку як символ обмеженого запасу. Те, скільки води вона випиває протягом дня, символізує кількість вичерпаних інтелектуальних ресурсів мозку. Вона не може випити половину до настання обідньої перерви, адже тоді вона вичерпає енергетичний потенціал ще до того, як закінчиться день. Вона має мудро розподілити свої ресурси, щоб упоратися зі всіма задачами та зекономити місце для непередбачуваних завдань. Звісно, у цілому, пляшка з водою – це аналогія. Бо, за бажанням свого серця, моя подруга вип’є її всю, якщо відчує спрагу. Але коли вона пояснила