Відверто про Клавдію. Дэниел Киз
Читать онлайн книгу.
там [у «Вігвамі»], чи лежить десь при дорозі, але знала, що він у біді».
Філдз, випускник Аппалачського Біблійного інституту, заснував свою маленьку Беріанську церкву в 1973 році в класній кімнаті місцевої початкової школи, а до 1975 року зі своєю конгрегацією побудував дерев’яну церкву й будинок пастора, у якому й жив – усе власними руками. До вбивства він мешкав там із дружиною та трьома дітьми.
Наступного дня шериф Беррі заявив, що шість куль, вилучених із тіла Філдза, будуть надіслані до БКР для порівняння з іншими – з убивств, скоєних у прилеглих округах Франклін і Лікінґ, у яких в голови жертвам випустили велику кількість 22-каліберних куль.
Якщо балістична експертиза покаже, що саме з цієї зброї було скоєно інші вбивства, сказав репортерам Беррі, він шукатиме допомоги правоохоронних служб з інших двох округів.
Але минуло три з половиною місяці від потрійного вбивства, і якби виявилось, що та сама зброя була застосована в п’яти серійних убивствах, прокурору округу Франклін було б нелегко притягти до суду головну підозрювану, замкнену в жіночій в’язниці під час останніх двох із п’яти злочинів.
3
Лью Дай почувався впевненим у собі, коли 4 травня 1978 року входив до зали судді Пола В. Мартіна на слухання про заборону використання прокурором 158-сторінкового зізнання Клавдії як доказу на її судовому процесі.
І знову Клавдія поводилася дивакувато як для людини, якій загрожує смертна кара. Часом вона здавалася розсіяною та збентеженою. Іншим же разом жадібно все слухала, ніби намагаючись збагнути, що про неї кажуть. Часто озиралася й махала репортерам.
Дай планував викликати своїм першим свідком психіатра Клавдії, доктора Байрона Стінсона, доцента психіатрії Медичної школи Університету штату Огайо, який свідчитиме щодо історії психічної хвороби Клавдії. Потім він викличе Боббі Новатні, який змалює її нещодавню поведінку.
Обвинувачення збиралося викликати лише одного свідка, який стверджуватиме, що Клавдія дала зізнання відкрито, вільно і явно при здоровому глузді, – детектива-сержанта Говарда Чемпа.
Дай усміхнувся О’Ґрейді, упевнений, що суддя Мартін ніколи не дозволить, щоби це абсурдне зізнання використали як доказ проти психічно хворої підсудної.
Склавши присягу, доктор Стінсон, високий, злегка огрядний психіатр трохи за шістдесят, звернувся до своїх нотаток. Клавдію, сказав він, тричі клали в лікарню Апгем-Голл під його опіку: у жовтні 1974-го, після її повернення з Гаваїв, у жовтні 1976-го та у вересні 1977-го, на терміни біля двох-трьох місяців. Діагноз Клавдії звучав так: «Шизофренія, загальний латентний тип».
– Що це означає? – спитав Дай.
– Це стан, описаний Гохом у 1949 році, – пояснив Стінсон, – характеризується загальною тривожністю (справжніми панічними атаками), паністерією й пансексуальністю. Це цікавий різновид діагнозу – цього року вийде нова діагностична класифікація, і там він буде названий