Латочка з Країни Оз. Лаймен Фрэнк Баум
Читать онлайн книгу.
Але живий Грамофон здатний звести з розуму всіх нормальних людей у Країні Оз.
– Попрошу без образ! – озвався Грамофон. – Ти ж сам мене оживив, старий! Я тут ні до чого.
– Так, наробили ви справ, докторе Піпте, – презирливо завважив Кіт.
– Я не скаржуся, – сказала Латочка і стала весело кружляти по кімнаті.
– Це все я винен, – сказав мало не плачучи Оджо, вражений долею дядька Нанкі. – Мене недарма кличуть Невдахою.
– Що за нісенітниця, хлопче! – весело вигукнула Латочка. – Якщо в тебе є розум, щоб ухвалювати рішення, тебе не можна вважати невдахою. Невдахи – це ті, хто діє навмання, як доктор Піпт. А в чому, власне, проблема, пане Чарівних Справ Майстре?
– На мою дорогу дружину і дядечка Нанкі випадково потрапив Каменеформ і перетворив їх на мармурові статуї, – сумно відгукнувся Чаклун.
– Так чому ти не посиплеш їх цим твоїм Порошком з баночки і не перетвориш знову на людей? – запитала Латочка. – Ха-ха-ха! Справ-то!
Кривий Чаклун, почувши це, аж підстрибнув.
– І справді! Мені це якось не спало на думку! – вигукнув він і, схопивши золоту баночку, підбіг до дружини.
Латочка своєю чергою промовила:
Охо-хо! Хлюп-хлюп-хлюп! Друже мій, не плач –
Звуки видаєш смішні, мов радіоприймач!
Як такий чаклун дорослий міг не зрозуміти:
Просто й легко, ти повір, нещасних оживити.
Чаклун видерся на лавку, бо був такий кривий, що інакше не зміг би дотягнутися до голови дружини, і почав трясти над нею баночку. Але з неї не висипалося ні крупинки. Чаклун зняв кришку, зазирнув усередину і з криком відчаю пожбурив її.
– Жодної крупинки! Все, все пішло на цей проклятий Грамофон. Нічим оживити мою дорогу дружину!
Кривий Чаклун обхопив голову руками і гірко заплакав.
Оджо стало шкода Чаклуна. Він підійшов до нього і м’яко нагадав:
– Ви можете зробити ще порцію Живильного Порошку, докторе Піпте.
– Так, але на це піде шість років. Довгих шість років доведеться помішувати вариво в чотирьох казанах руками і ногами, – сумно відповів бідолага. – І всі ці шість років нещасна Марголотта стоятиме тут і докірливо дивитиметься на мене.
– Невже немає іншого способу? – поцікавилась Латочка.
Спочатку Кривий Чаклун похитав головою, але потім щось пригадавши, сказав:
– Є ще один чарівний рецепт, який може зруйнувати дію Каменеформу і повернути до життя і Марголотту, і дядька Нанкі. Та для нього потрібні речі, які дуже важко дістати. Однак з ними я міг би миттєво зробити те, на що витрачено шість років.
– Дуже добре, то знайдімо те, що потрібно, – запропонувала Латочка. – Це все-таки краще, ніж гнути спину над казанами.
– Непогана ідея, Латочко, – схвально відгукнувся Скляний Кіт. – Тішуся з того, що в тебе непогані мізки. А мої – взагалі незрівнянні. Ти тільки подивися, як крутяться рожеві кульки.
– Латочка? – перепитала дівчина. – Ти назвав мене Латочкою?