Гріхи батьків. Джеффри Арчер
Читать онлайн книгу.
повівся, як джентльмен, а батько Емми залишався вірним своєму характеру і поводився, як хам. Перший стояв і стійко терпів, а другий вискочив із задніх дверей захристя, і з того часу його ніхто не бачив.
Гаррі дав зрозуміти ще задовго до того, як попросив Емму стати його дружиною, що коли оголосять війну, він не вагаючись покине Оксфорд, аби вступити до Королівського флоту. Він був упертюхом навіть у хороші часи, а це були часи найгірші. Емма второпала, що немає сенсу намагатися відмовити його, оскільки нічого, що вона могла сказати чи зробити, не змінило б його наміру. Він також попередив, що не розглядає варіанта повернення до Оксфорду, аж доки німці не здадуться.
Емма також рано покинула Оксфорд, але, на відміну від Гаррі, у неї не залишилося вибору. Для неї не було шансів повернутися. Вагітність не схвалювали в Сомервіллі, тим більше серед незаміжніх. Це рішення, мабуть, розбило серце її матері.
Елізабет Беррінґтон так прагнула, щоб її донька здобула академічні знання… Адже їй не відмовлять із іншої причини, хіба через її стать. Промінчик світла з’явився на горизонті за рік, коли молодша сестра Емми, Ґрейс, здобула відкриту стипендію коледжу Гіртон у Кембриджі, і того дня, коли приїхала туди, вона затьмарила всіх найздібніших юнаків.
Як тільки стало очевидним, що Емма в тяжі, її відвезли до маєтку дідуся в Шотландії, щоб вона могла народити дитину Гаррі. Беррінґтони не приносять незаконного потомства, принаймні в Бристолі. Себастьян уже повзав навколо замку, перш ніж блудній доньці дозволили повернутися до садиби. Елізабет хотіла, щоби донька з онуком залишалися в Малджерлі, аж поки не закінчилася війна, але з Емми було досить переховування у віддаленому шотландському замку.
Одним із перших, кого вона навідала після повернення на захід країни, був її дідусь, сер Волтер Беррінґтон.
Саме він повідомив їй, що Гаррі став членом екіпажу «Девонця» і планував повернутися до Бристоля упродовж місяця, оскільки мав намір записатися звичайним моряком на «Рішучий». Але Гаррі так і не повернувся, й минуло шість тижнів, перш ніж вона дізналася, що коханий загинув у морі…
Сер Волтер узяв на себе обов’язки навідати кожного члена сім’ї поодинці, щоб повідомити їм трагічні новини. Він почав із пані Кліфтон, хоча й знав, що вона вже чула, що сталося, від доктора Воллеса, котрий привіз листа від Томаса Бредшоу. Потому він поїхав до Шотландії, щоб повідомити звістку Еммі. Сер Волтер дуже здивувався, що його онука не зронила й сльозинки, але Емма просто відмовилася повірити в те, що Гаррі більше немає…
Як тільки сер Волтер повернувся до Бристоля, він відвідав Джайлза і повідомив свіжі новини йому. Найближчого приятеля Гаррі аж заціпило, і ніхто з родини не міг нічого сказати або зробити, щоби втішити його. Лорд і леді Гарві сприйняли звістку про смерть стоїчно.
За тиждень, коли сім’я відвідала панахиду капітана Джека Тарранта в Бристольській ґімназії, лорд Гарві відчув: він радий, що Старий Джек так і не дізнався, що сталося з його протеже.
Єдиною особою в родині, котру аристократ