Письменники про футбол. Літературна збірна України. Юрій Андрухович
Читать онлайн книгу.
ще крок – і я лечу. Добре, погоджуюсь я, лети, все одно це перший поверх, так що лети куди хочеш, а я пішов. І тоді вона говорить: чекай, говорить, поясни мені таку річ – який може бути футбол о п’ятій ранку? Єврокубки, мала, відповідаю я їй, єврокубки. Які єврокубки о п’ятій ранку?! – кричить вона, і її чорне волосся аж іскрить від недовіри та підозри. Навіщо ти взув ці жахливі зимові черевики? – кричить вона. На що ти витрачаєш наш бюджет? Коли ти влаштуєшся на роботу? Чому з цього свого футболу ти кожного разу приповзаєш на рогах? Що це за футбол такий? кричить вона, бовтаючись на підвіконні. Ей, відповідаю я їй на це, мала, хто з нас, зрештою, цікавиться спортом? Що ти розумієш, питаю я її, в тактиці єврокубкових поєдинків? Займайся своїми справами, займайся кухнею, займайся дітьми. Але у нас немає дітей! – знову кричить вона, немає! Ну а звідки вони в нас візьмуться, коли ти весь час на підвіконні висиш, відповідаю я й виходжу в коридор, чуючи, як вона розчахує віконну раму й вистрибує вниз, і летить, летить у холодному жовтневому тумані, пробиваючи повітря своїм легким гарячим тілом, заплітаючись своїм вологим волоссям за осіннє сонячне проміння, летить-летить із нашого першого поверху, але так нікуди й не прилітає.
06.00
Добре, думаю я, все це завжди можна вирішити – завжди можна вигадати щось із роботою, навіть із дітьми при бажанні можна щось вирішити. Головне – воля й бажання. Але ось як передати тривогу й сум’яття, які огортають тебе від самого ранку, ще напередодні гри, ще коли й не йдеться про жодну гру, ще коли взагалі не відомо, хто буде нам протистояти, з ким доведеться мати справу? Як передати гіркоту в горлі й скрегіт зубів, нервові розлади й слухові галюцинації, як загалом можна розповісти про те, чого немає – про передчуття футболу, про велику науку всепрощення, котра допомагає вижити й стати на ноги після чергового розгрому? Як це передати? звертаюсь я до безнадійних алкоголіків на зупинці, до бюджетників і двірників, до школярів і проституток – до всіх мешканців нашого спального, котрі за якимось фігом випхалися о шостій ранку другого жовтня на печальні вулиці. І пройшовши дворами, мерзло ховаючи руки в кишенях, запихаюся до переповненого вагону, знаючи наперед, що це буде великий день і важка гонитва за сонцем перемоги, й завершитися вона має чимось неймовірним і по-кошмарному прекрасним, чимось таким, що виправдає всі попередні негаразди, всі розчарування й розгубленість, усі ці стрибання з вікон і спроби втопитися у власній ванні. Оскільки перемоги завжди єднають, а роз’єднані ми саме через катастрофічні показники в сезоні.
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.