Могутніше за меч. Джеффри Арчер
Читать онлайн книгу.
шість годин? – поцікавився Себ.
– Можна заробляти гроші, лише рухаючись, і крім цього, портовий збір тут просто жахливий.
– Ви пам’ятаєте свою першу поїздку до Нью-Йорка, пане Кліфтон? – запитала Саманта.
– Ніколи не забуду, – із почуттям відгукнувся Гаррі. – Мене затримали за вбивство, якого не вчиняв, і наступні пів року я провів в американській буцегарні.
– О, мені дуже шкода, – зашарілася Саманта, згадуючи історію, яку колись розповідав їй Себ. – Було нетактовно нагадувати вам про такий жахливий досвід.
– Не думайте про це, – заспокоїв її Гаррі. – Просто мушу впевнитись, що Себа не затримали під час цього візиту, бо я не хочу, щоб це стало ще однією сімейною традицією.
– Звісно, – пообіцяла Саманта. – Я вже запланувала відвідати «Метрополітен», Централ-парк, Сарді та музей Фрика.
– Улюблений музей Джессіки, – нагадала Емма.
– Хоча вона туди так і не потрапила, – зауважив Себ.
– І дня не минає, щоб я не сумувала за нею, – зітхнула Емма.
– А я хотіла б знати її краще, – сказала Сем.
– Я сприймав як належне, – зронив Себ, – що помру раніше за молодшу сестру.
І, бажаючи змінити тему, запитав:
– То ми навіть не навідаємося в якісь нічні клуби?
– Немає часу на такі дурниці, – заперечила Саманта. – У будь-якому разі батько дістав для нас квитки до театру.
– Що за вистава? – зацікавилася Емма.
– «Хелло, Доллі!»[3].
– А це не занадто фривольно? – втрутився Гаррі.
– Батько вважає, що навіть ваґнерівський «Перстень нібелунга» занадто викличний, – пояснив Себ, перш ніж запитати: – А де дядько Джайлз?
– Він був одним із перших, хто покинув корабель, – відповіла Емма, коли офіціант налив їй другу філіжанку кави. – Наш посол відвіз його до Організації Об’єднаних Націй, аби вони могли переглянути його промову перед денним засіданням.
– Можливо, нам також варто спробувати прилаштуватися в ООН? – запропонувала Саманта.
– Я так не думаю, – не погодився Себ. – Останнього разу, коли я був присутній на одному з виступів свого дядька, у нього після цього стався серцевий напад і він не зміг стати лідером Лейбористської партії.
– Ти про це раніше ніколи не згадував.
– Є ще багато такого, що ти не знаєш про нашу сім’ю, – зізнався Себ.
– Я тут собі згадав, – втрутився Гаррі, – що іще не привітав тебе з обранням до складу ради директорів.
– Дякую, тату. А тепер, коли я прочитав протоколи останньої зустрічі, то вже не можу дочекатися, – Себ підвів очі й зустрів тривожний погляд своєї матері, – зустрічі з іншими членами правління, особливо з адміралом.
– Він такий один-єдиний, – сказала Емма, все ще міркуючи, чи не стане наступне засідання ради директорів для неї останнім, адже якщо правда випливе на поверхню, їй не залишиться іншого вибору, окрім відставки.
Однак коли спогади про той перший ранок у морі почали згасати, жінка розслабилася й почувалася трохи впевненіше тепер,
«