Безбарвний Цкуру Тадзакі та роки його прощі. Харукі Муракамі
Читать онлайн книгу.
так.
– Я думаю, що вільно мислити власною головою не є просто.
– Зрештою, вільне мислення зводиться до відсторонення від власного тіла. До того, щоби вийти із загороди тіла, звільнитися з кайданів, дати ширяти логіці. Це і є наділяти логіку справжнім життям. У мисленні – це ядро свободи.
– Якимось складним усе це видається.
Хайда заперечливо хитнув головою:
– Та ні, не так уже складно, залежить від підходу. Багато людей так чинять, самі цього не усвідомлюючи, і завдяки цьому якось зберігають життєву силу. Тільки вони цього не зауважують.
Цкуру задумався над тим, що сказав Хайда. Він любив дискутувати з ним на абстрактні теми. Слова його молодшого друга розворушували у зазвичай мовчазного Цкуру якісь струни в серці – і тоді мова лилася напрочуд гладко. Раніше з ним такого не бувало. Зі своїми друзями в Наґої він переважно брав на себе роль слухача.
Цкуру сказав:
– Але якщо це треба робити з власної волі, а не самому цього не усвідомлюючи, то справжня «свобода мислення», як ти це називаєш, фактично недосяжна, на мою думку.
– Так, саме так. Це так само важко, як із власної волі бачити сни. Звичайній людині не під силу.
– Але ти хочеш спробувати досягти того, аби робити це з власної волі, так?
– Напевно, можна так сказати, – відповів Хайда.
– Щось не можу повірити, щоби таку майстерність викладали на фізичному факультеті політехніки.
Хайда розсміявся.
– Я й не очікую, що мене цього навчать. Я тут тому, що мені потрібен час і вільна атмосфера. Крім цього, я більше нічого тут не шукаю. Передусім, якщо вже дискутувати в академічному середовищі про те, що ж це таке – мислити власною головою, потрібно дати наукове визначення. А це вельми складно. Творчість – це не що інше, як осмислене наслідування. Так каже реаліст Вольтер.
– Ти також такої думки?
– У будь-чому є щось таке, як рамки. І у мисленні теж. Не потрібно їх щоразу боятися, але боятися поламати також не можна. Це дуже важливо, щоби звільнитися. Повага і ненависть до рамок. Важливе в цьому житті завжди вторинне. Я можу сказати лише це.
– А можна запитання? – спитав Цкуру.
– Звичайно.
– У багатьох релігіях пророки отримують вість від абсолюту в глибокому трансі.
– Саме так.
– Це відбувається поза власною волею. Неконтрольовано, так?
– Саме так.
– І ця вість виходить понад рамки окремого пророка та починає функціонувати в універсальному вимірі, так?
– Саме так.
– У цьому немає ані суперечності, ані вторинності, так?
Хайда мовчки погодився.
– Ну тоді я не розумію. Якщо це все так, то наскільки тоді має значення свобідна воля людини?
– Чудове запитання, – сказав Хайда. А тоді усміхнувся. Його усмішка нагадувала усмішку сонного кота, що розлігся на сонці. – Поки що я не можу на нього відповісти.
У вихідні Хайда залишався у Цкуру ночувати. Вони до пізньої години бесідували, потім Хайда стелив