раКУРС. Світлана Талан
Читать онлайн книгу.
дівчаткам у нас подобається. Ходимо гуляти в парк, на атракціони, воджу їх у кафе, на дитячі майданчики.
– Дякую тобі, Іринко!
– І тобі нема чого там робити. Приїжджай до нас, якось потіснимося, знайдемо тобі місце. Перечекаєш обстріли й тоді повернешся.
– Спасибі за запрошення, але справді я не можу приїхати. Дай слухавку Лізі.
– Альо! – чую тоненький рідний голосочок, і щемом наповнюються груди. – Хто це?
– Лізонько, пташечко, це твоя мама. Як ти там, сонечко?
– Добре. А коли ти до нас приїдеш?
– Незабаром, моя ластівочко. А як там Мариночка?
– Вона мене не слухається, – жаліється Ліза. – Не хоче сама застібати босоніжки, каже, що не вміє, а я знаю, що може, але не хоче.
– Ти їй допомагай, ти ж старшенька.
– Я їй так і кажу, але вона все одно не слухається, каже, щоб не командувала.
– Можеш дати їй слухавку?
– Даю.
– Мамо, я скучила за тобою! – чую одразу від молодшої доньки.
– Я також сумую за вами, – кажу їй. – Мариночко, ти повинна слухатися Лізу й не сваритися з нею. Зрозуміла?
– Ага. Буду слухатися. Тоді ти приїдеш за нами? Я хочу додому!
– Донечко, я незабаром приїду, але ти, будь ласка, будь чемною дівчинкою.
– Буду! – обіцяє маленький неслух.
Я кажу кумі, що незабаром заберу дітей, хоча ще не знаю, куди їх прилаштувати, бо сюди привезти не можна. Лягаю на ліжко, зажмурююсь – і мої пташенята стоять перед очима. Діти схожі на мене, і це добре. І не тому, що вважаю себе гарною, а тому, що вони не будуть щоразу нагадувати мені про своїх батьків. Кожного чоловіка, від якого народила дитину, я кохала, а зараз розумію, що є незграбою не лише на кухні, а й у житті. Навколо стріляють, на вулицях блокпости, п’яні люди зі зброєю, а жоден із них не зателефонував, не поцікавився долею своїх дітей. Цікаво, де вони зараз? На чиєму боці? Лишились у місті чи дременули звідси? І чому я їх згадала? Кажуть, що таке буває, коли про тебе хтось думає. Можливо, і так, але вони не варті навіть того, щоб про них згадувати, хіба що варто подякувати за тих пташенят, які сумують за мною й чекають на мене.
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.