Flash Boys. Ринок цінних… секунд: революція на Уолл-стрит. Майкл Льюїс
Читать онлайн книгу.
RBC подобалися йому саме тим, що ніколи на нього не тиснули, і він завжди міг залишатися самим собою. Але тепер банк, або ринки, або ж перше й друге заразом, спонукали його стати кимось іншим.
А потім банк, якось сам по собі, змінив свою політику. У лютому 2009-го RBC розійшлися із Джеремі Фроммером і попросили Бреда підшукати когось на його місце. Уже майже стоячи на виході, Бред почав проводити співбесіди з кандидатами, які сходилися з усієї Уолл-стрит, – і тоді побачив, що практично жодна особа з тих, хто претендував на обізнаність в електронному трейдингу, насправді на ньому не розумілася. «Проблема полягала в тому, що електронники, які розбиралися з клієнтами, виконували чисто номінальну функцію», – каже Бред.
Він прибрав ногу з порога й почав обмірковувати своє рішення. З кожним днем ринками керувало дедалі менше людей і дедалі більше машин. Звісно, за машинами наглядали люди, але майже ніхто з них не розумів, як ці машини працюють. Бред знав, що механізми RBC (не самі комп’ютери, а їхні програми) були третьосортними, але вирішив, що в усьому винен банківський відділ електронного трейдингу, незграбний і невмілий. Під час співбесід із працівниками провідних банків Уолл-стрит він збагнув, що вони мають набагато більше спільних рис із RBC, ніж він вважав раніше. «Я завжди був трейдером, – розповідає Бред. – А трейдери немов сидять у своїх окремих бульбашках. Тоді я вийшов зі своєї бульбашки й почав спостерігати за іншими трейдерами». Один із його добрих друзів торгував акціями у провідному хедж-фонді під назвою SAC Capital у Ґринвічі, штат Коннектикут. SAC Capital став відомим (а потім і славнозвісним) завдяки тому, що завжди був на крок попереду фондового ринку США. Бред вирішив, що як комусь і відома ринкова інформація, недоступна йому, то таких людей слід шукати саме там. Одного весняного ранку він сів на потяг до Ґринвіча і цілий день спостерігав, як торгує його друг. Й одразу ж помітив, що хоча той користується технологіями від Goldman Sachs, Morgan Stanley та інших великих компаній, він стикається з тими самими проблемами, що й RBC: дані на моніторах більше не відображають реальний стан ринку. Бредів друг тиснув на клавішу, аби купити чи продати акції, і ринок моментально змінювався не на його користь. «Коли я побачив, як цей хлопець торгує, а в нього нічого не виходить, то зрозумів, що справа не тільки в мені. Моє безсилля було загальним безсиллям на ринку. Я тоді подумав: “Еге, то справи серйозні”».
Проблема Бреда стала не лише його проблемою. Люди, які дивилися на фондовий ринок США, бачили ілюзію – усі ці числа на моніторах професійних трейдерів, тікерна стрічка внизу екрана на каналі CNBC… «Саме тоді до мене дійшло, що ринками хтось маніпулює. І я знав, що справа в технологіях. Що відповідь лежить за завісою технологій. Тільки я не знав, де саме. А потім мене осяяло: єдиний спосіб із цим розібратися – зазирнути за завісу».
Проте він, Бред Кацуяма, не мав жодної можливості зазирнути за завісу технологій. Люди чомусь вважають, що будь-який азіат має бути комп’ютерним генієм. А Бред навіть