Flash Boys. Ринок цінних… секунд: революція на Уолл-стрит. Майкл Льюїс
Читать онлайн книгу.
великих інвесторів вміщали тільки алгоритми, що їх продавали брокери, і Goldman Sachs, Morgan Stanley та Credit Suisse уже давно окупували й колонізували цей простір. Усе, що лишилося в RBC після купівлі Carlin, – «золотий гусак». Тож перше питання Бреда до «гусака» було наступним: яким чином ми зароблятимемо гроші? І він отримав відповідь: ми відкриємо перший в RBC темний пул. Як з’ясувалося, «золоті гусаки» уже давно склали собі цей план і розробляли для темного пулу програмне забезпечення.
Темні пули були черговим шахрайським породженням нових ринкових відносин. Приватні фондові біржі, якими керували великі брокери, не мусили звітувати перед громадськістю про свої внутрішні справи. Вони доповідали про кожну проведену операцію, але робили це із запізненням, щоб неможливо було точно визначити, що саме відбувалося на ринку на момент цієї операції. Їхні внутрішні правила також були таємницею, і тільки брокер, який порядкував темним пулом, знав, чиї накази на купівлю й продаж туди проходять. Провідні банки Уолл-стрит підкупили своїх інвесторів чудовою ідеєю: «Прозорість – це ворог». Якщо, скажімо, Fidelity захотіли б продати мільйон акцій Microsoft Corp., то (за алгоритмом) їм радше варто було провести операцію через темний пул, наприклад, Credit Suisse, аніж подаватися на публічні, відкриті біржі. На відкритому фондовому ринку легко помітити великого продавця, тому ринкова ціна Microsoft мала б упасти. А про операції, які відбуваються в темному пулі, ніхто, крім брокера-керівника, не знає.
Потім Бред з’ясував, що ціна, яку доведеться заплатити за створення й утримання темного пулу, становить $ 4 млн на рік. Тож друге питання до «золотих гусаків» звучало так: як нам заробляти більше $ 4 млн на нашому темному пулі? «Гусаки» пояснили, що вони зекономлять купу грошей на внесках, які доводилося б платити на публічних біржах, – самі зводитимуть покупців і продавців, які одночасно звертатимуться до RBC. Якщо до банку прийде інвестор, який хоче купити мільйон акцій Microsoft, і другий, який хоче продати мільйон акцій Microsoft, то їх просто зведуть у темному пулі, щоб не платити Nasdaq чи Нью-Йоркській фондовій біржі за подібні операції. Теоретично все було правильно, а от практично – не зовсім. «Проблема, – каже Бред, – полягала в тому, що RBC займали лише два відсотки ринку. Я спитав, як часто вони зможуть зводити покупців із продавцями. А цього навіть ніхто не проаналізував». Коли аналіз було завершено, виявилося, що коли RBC відкриють темний пул і пропускатимуть крізь нього всіх своїх клієнтів, то зекономлять приблизно $ 200 тис. на рік за рахунок біржових зборів. «Тоді я сказав: “Гаразд, як іще ми можемо заробити гроші?”»
Відповідь, яку отримав Бред, тільки пояснювала, чому із самого початку ніхто не хотів здійснювати аналіз. Згідно з комп’ютерними програмами, існувала можливість заробити багато дурних грошей, надаючи зовнішнім трейдерам доступ до темного пулу RBC. «“Гусаки” твердили, що є багато людей, які готові платити гроші, щоб потрапити до нашого темного пулу, – згадує Бред. – Я тоді питаю: “Хто ж готовий платити гроші, щоб бути в нашому пулі?”