Цифровий, або Brevis est. Марина и Сергей Дяченко
Читать онлайн книгу.
дуже сильним і точним.
Сніг перестав іти, зате вітер став ще сильніший. Арсен зрозумів, що голодний, і купив піцу й чай з першого-ліпшого лотка. Піца була на смак пластилінова, чай обпікав на вітрі губи. Так, це вам не прийом у королівському палаці й не вечеря на терасі, де танцюють танцівниці, тішачи гостей на бенкеті.
Викинувши в урну пластиковий стаканчик, він перерахував гроші: хтозна, скільки часу доведеться провести в Інтернет-кафе й скільки заплатити. Спішіть побачити: всесильний Міністр дзенькає останніми мідяками!
Після липкої піци їсти захотілося ще більше. Арсен запхнув руки глибоко в кишені куртки й пішов, поглядаючи по боках у пошуках газетного кіоска. Йому потрібна була рекламна газетка з адресами Інтернет-клубів.
Ідея обкласти великих землевласників додатковим податком не була ні нова, ні несподівана. Вона вже кілька разів спливала й тонула, наче поплавець. Перший її виклав у мить свого нетривалого піднесення якийсь тип з ніком Дід Піхто. Дід Піхто тоді замірявся в канцлери, одначе й торгівлі своєї не кидав. Його зжерли: неспішно, ліниво, просто задавили масою; Дід Піхто хряснув дверима й остаточно пішов у бізнес. Залишається помітною фігурою в грі: недавно купив аеропорт і два вокзали…
Арсен міцно стис жменьку дріб’язку на дні кишені. Аеропорт і два вокзали… Дирижаблі, підсвічені сонцем, їздові дракони, що потребують довгої злітної смуги. Дуже красиво й дуже прибутково. Пригадується, дехто запевняв, що аеропорт не вписується в концепцію гри, має бути пізнє Середньовіччя чи хоч би щось, близьке за часом…
Дід Піхто пішов з політики три місяці тому, влітку. І майже одночасно з’явилася Руда Квіні – багато хто з неї насміхався, мовляв, з такими даними тільки в куртизанки. Проте вона довго не розгойдувалася – зібрала свою партію й пробилася в парламент, і де тільки грошики взялися…
Арсен зупинився. Притулив долоню до лоба, наче перевіряючи температуру. Занадто простий і гарний поворот, щоб бути правдою; і як вишукано, хай йому чорт… От би перевірити, яку пробну кулю запустити…
Він гаяв час. Півдня минуло марно. Його суперники й вороги тчуть павутиння перед Асамблеєю, носять медок у свої стільники, а Міністр валандається по вулицях, плаче на вітрі, висмоктує з пальця дикі припущення… Хіба можна творити стратегію на неперевірених даних?!
Квіні розумна й обережна. І вона собі не ворог – діятиме, як вважатиме за потрібне, виходячи зі свого характеру, становища, обставин. «За яких обставин вони діятимуть так, як потрібно тобі?» За яких обставин батьки покаються, повернуть комп’ютер або куплять новий?!
Починало смеркати. Листопад. Ідучи з дому, Арсен згарячу взув осінні черевики з тонкою підошвою. Проїхатись до школи – годиться. Однак годинами швендяти по холодних вулицях – холодно.
Під козирком закритого на ремонт гастроному лежав шмат картону з пакувальної коробки, на ньому, згорнувшись, спали дві величезні дворняги, каштанової й брудно-сірої масті. Арсен підійшов і став поруч, на сухий вільний краєчок картонки.