Сповідь відьом. Тінь ночі. Дебора Гаркнесс
Читать онлайн книгу.
для того, щоб віддати Діані вже готові черевики. – Метью з любов’ю поглянув на мене, а потім перевів погляд на священика. – Як ви, напевне, вже чули, усі пожитки моєї дружини були втрачені під час подорожі, пане Денфорт. – Метью знову переключив увагу на чоботаря, і нотка докору заповзла до його голосу. – Знаю, ви – людина зайнята, але, сподіваюся, що ви принаймні скінчили виготовлення шаблонів. Цього тижня Діана збирається піти до церкви, а стежину до ризниці часто заливає водою. Комусь давно пора цим зайнятися.
Відтоді як Метью заговорив, груди Іффлі розпирало від обурення. Насамкінець йому вже несила стало терпіти.
– Бідвел дійсно приніс черевики, за які ви заплатили гроші, але ми тут не для того, щоб просити допомоги у вашої дружини чи перейматися такими дурницями, як шаблони та калюжі! – Із цими словами Іффлі драматичним жестом поправив було накидку на стегнах, але цей жест, задуманий як вияв почуття гідності, лише підкреслив схожість цього чоловіка з промоклим пацюком, бо він мав гострий довгий ніс та маленькі, мов намистини, очиці. – Скажіть їй, пане Денфорт.
Преподобний Денфорт мав такий вигляд, наче ладен був краще у пеклі горіти, аніж постати в домі Метью Ройдона перед його дружиною.
– Нумо, скажіть, – підштовхнув його Іффлі.
– Останнім часом часто звучали звинувачення… – більше Денфорт не зміг сказати нічого, бо Волтер, Генрі та Хенкок усі як один напустилися на нього.
– Якщо ви прийшли сюди, щоб висловлювати звинувачення, пане, то можете адресувати їх мені або його світлості, – відрізав Волтер.
– Або мені, – озвався Джордж. – Я добре знаюся на законах.
– А-а-а… Е-е-е… Так… Ну… – промимрив церковник і пригнічено замовк.
– Удовиця Бітон захворіла. І молодий Бідвел теж, – сказав Іффлі, вперто наполягаючи на своєму попри те, що у Денфорта здали нерви.
– Я не сумніваюся, що це та сама пропасниця, на яку захворіли я та батько хлопця, – спокійно мовив Метью, стискаючи мою руку. Позаду мене стиха вилаявся Гелоуглас. – У чому конкретно ви звинувачуєте мою дружину, Іффлі?
– Удовиця Бітон відмовилася допомагати їй у якійсь лихій справі. І тому господиня Ройдон наслала хворобу на її суглоби та біль на голову.
– Мій син втратив слух, – поскаржився Бідвел голосом, сповненим горя та безпорадності. – У його вухах щось несамовито калатає, наче дзвін. Удовиця Бітон каже, що його зачаклували.
– Ні, – прошепотіла я. Кров різко відплинула від моєї голови, я заточилася, але Гелоуглас умить схопив мене за плечі й не дав упасти.
Почувши слово «зачаклований», я знову опинилася перед уже знайомою прірвою.
Я завжди найбільше за все боялася, що люди дізнаються про те, що я – нащадок Бріджет Бішоп. І тоді з’являться спочатку допитливі погляди, а потім – підозрілі. Єдиною можливою відповіддю на це була втеча. Я спробувала випручати пальці з міцної хватки Метью, але його рука була мов кам’яна, а Гелоуглас і досі тримав мене за плечі.
– Удовиця Бітон