Неординарні. Історії успіху. Малколм Гладуелл
Читать онлайн книгу.
скидаємо людей з рахунків. Ми відчуваємо благоговіння перед успішними й нехтуємо тих, хто зазнав поразки. А ще, понад усе, ми стаємо надто пасивними. Ми ігноруємо ту роль, яку відіграємо – під «ми» маю на увазі суспільство – у визначенні того, хто стає успішним, а хто – ні.
Дати завершення відбору таки мають значення. Можна було б створити дві чи три ліги, поділивши їх за датою народження. Нехай гравці розвиваються різними шляхами, а тоді ми обиратимемо зірок. Якби чеські й канадські атлети, народжені наприкінці року, дістали хоч мізерний шанс, то чеські та канадські національні команди враз мали б удвічі більше спортсменів на вибір.
Школи здатні робити те саме. Початкова й середня школи можуть набирати в один клас учнів, які народилися із січня по квітень, із травня по серпень – у другий клас, а з вересня по грудень – у третій. Можна дозволити учням навчатися спільно з іншими й завершувати навчання разом з учнями того самого рівня зрілості. Звичайно, адміністративно це зорганізувати складніше. Проте на це не конче знадобляться великі кошти, а водночас це вирівняє поле для тих, хто – не з власної вини – отримав великий ґандж від системи освіти. Ми змогли б легко контролювати структуру досягнень не лише у спорті, а й, як побачимо, в інших, важливіших сферах. Але ж ні. Чому? Бо ми вчепилися в ідею, що успіх є простою функцією особистої заслуги, а світ, у якому ми всі зростаємо, і правила, що їх обирає суспільство, нічого не важать.
6
Перед фіналом Меморіального кубку, Ґорд Возден, батько одного з гравців «Медисин-Гет Тайґерс», стояв біля льоду, розповідаючи про свого сина Скотта. На ньому бейсболка і чорна футболка «Медисин-Гет Тайґерс». «Коли синові було чотири чи п’ять років, – пригадує Возден, – його молодший брат іще сидів у ходунках, отож Скотт пхав малому хокейну ключку в руки й вони з ранку до ночі грали в хокей просто на підлозі в кухні. Скотт завжди любив хокей. Він грав як початківець протягом своєї кар’єри в молодшій лізі хокею. Він завжди грав у командах категорії ААА. Коли був новачком, він грав на вищому рівні». Возден помітно нервував: його син от-от мав зіграти найважливішу гру в житті. «Він важко й наполегливо працював, аби дістати те, що має. Я ним пишаюся».
Оце складники успіху на найвищому рівні: любов, талант і наполеглива праця. Є ще один елемент. Коли саме Возден відчув, що його син особливий? «Знаєте, він завжди був найбільшим серед своїх однолітків. Він був міцним і ще змалечку вмів забивати голи. Він завжди вирізнявся серед однолітків, завжди був капітаном команди…»
Більший за однолітків? Звичайно. Скотт Возден народився четвертого січня, в один із трьох днів, цілком ідеальних для народження елітного гравця в хокей. Він був одним з тих, кому пощастило. Якби дата прийняття до канадського хокею була пізніша, він, либонь, був би глядачем першості Меморіального кубку, а не гравцем на льоду.
Розділ другий. Правило десяти тисяч годин
У Гамбургу нам доводилося грати по вісім годин поспіль
1
1971 року