Пастушок і король ельфів та інші скандинавські казки. Коллектив авторов
Читать онлайн книгу.
ти, це наш маленький принц.
Потім вони підійшли до ліжка, на якому мирно спав Хліні, і прокричали, щоб він хутчіше прокидався, бо й так уже надто довго спить.
Виткані на подушках лебеді раптом ожили й заспівали, і принц Хліні розплющив очі. Тоді молода відьма підбігла до нього й запитала:
– Принце, ти зголоднів?
– Ні, чаклунко, – відповів принц.
– Принце, – знову запитала відьма, – ти одружишся зі мною?
– Ні, чаклунко, не одружуся.
Відьма просто позеленіла від злості й прокричала закляття присипляння.
Лебеді знову заспівали, і Хліні поринув у сон. Відьми добряче повечеряли й, зручно вмостившись на срібному ліжку, теж заснули.
Ранком молода відьма, тільки-но прокинувшись, знову підбігла до принца й вигукнула закляття пробудження.
Лебеді заспівали, і принц прокинувся.
– Чи ти зголоднів? – запитала його відьма.
Принц відмовився від їжі.
– Чи одружишся зі мною? – знову запитала вона.
Та принц відмовився знову. Розлютована відьма наказала лебедям проспівати сонну пісню й приспати принца, а сама разом із матір’ю полетіла у своїх справах.
Тільки-но вони зникли, бідолашна Сігні вибігла зі свого сховища й, підійшовши до принца, зашепотіла чарівні слова, намагаючись розбудити Хліні.
Білосніжні лебеді заспівали, і принц прокинувся. Він був страшенно здивований, бо замість потворної, брудної відьми побачив перед собою дивну красуню.
Сігні сказала йому, хто вона, а він розповів їй про своє лихо: про те, як його піймали й зачарували дві відьми, притягли до себе в печеру й намагалися силою змусити одружитися з однією з них.
– Ось що ми зробимо, – сказала принцові Сігні. – Коли відьми прилетять сюди й будуть запитувати тебе, чи бажаєш ти їсти та чи одружишся з котроюсь із них, ти на все погоджуйся, але попроси спочатку, щоб вони розповіли тобі, що написано на цих шовкових подушках і що вони роблять цілий день у лісі.
Хліні пообіцяв виконати все точнісінько, як веліла Сігні. Вони весело провели час, граючи в шахи, а коли настав вечір, Сігні приспала принца і, сховавшись за дверима, стала чекати. Незабаром повернулися відьми. Вони розвели вогонь, приготували їжу й, розбудивши принца, почали знову запитувати його про їжу й одруження. На їхній величезний подив, принц на всі запитання лагідно відповідав: «Так». Але наприкінці додав, що прагне неодмінно довідатися, що написано в нього на шовковій подушці.
– Це заклинання, – відповіла відьма. – Якщо ти двічі вимовиш: «Агов, постіль, лети й мене забери», та постіль стане як чарівний літай-килим і доправить тебе, куди побажаєш.
Принц подякував їй і запитав:
– А що ти робиш цілий день у лісі?
Відьма відповіла:
– Ми полюємо, а потім відпочиваємо під старим дубом і стережемо наше яйце життя.
– А що це таке? – поцікавився Хліні.
– У цім яйці вкладені наші життя, і, якщо воно