Архе: Монолог, який усе ще триває. Любко Дереш
Читать онлайн книгу.
(куций самурайський хвостик, жирне чоло, піжонські штани-«багами», нашийний ланцик з медальйоном) підійшов до малявок. Руки в кишенях. Зав’язалася балачка. Хлопчина пригладжував зачіску і щось розпитував. Найактивніша з тусівниць, лідер середовища, закушувала губу й кивала головою. Вона закладала за вухо пасмо волосся й показувала рукою в браслетах у керунку Академії: здається, звідти мав звичку являтися крапляр.
Хлопчина, втомлений чеканням навстоячки, сів до дівчат. Хі-хі, ха-ха. Дівчата штурхаються. Піжон либиться.
Поки Терезка оцінювала розклади, на вулиці з’явився підозрілий суб’єкт. Це був живий архефакт доби архе. У такт нечутній музиці він крутив головою в береті, кивав неголеним підборіддям, розкошував своїми шортами- «вітрилами», глядів спонад своїх малинових окулярів і човгав сандалями на босу ногу. Рукою він притримував сумку, перекинуту через плече. Одним словом, поводився, як правдивий архе-фактор [7]. Крапляр прошкував тінистим боком вулиці й тихенько зумотів у русяву борідку: «плаззма», «плаз-з-зма», «плаз-зма». З кожним кроком з-під шортів спекулянта визирали волохаті коліна, а по задниці м’яко гупала сумка.
Терезка пробіглася поглядом уздовж вулиці, але нунція не помітила. Барига працював на свій ризик. Похвально. Чи, може, нунцій – то самурайчик на лавочці?
Компашка затихла. Поглядами вони ловили кроки торгаша. Хлопчина кілька разів силкувався піднятися, але щораз безсило осідав, ніяковів і напружувався. Дівчата стали гнати його в шию. На штивних ногах той піднявся і послідував за штовхачем. Терезка витягла з наплечника жовту пляшечку, сплюнула туди «воду тиші», витерла рукою губи й вийшла з тіні. (На сонці спека.)
Коли молодик у береті прочовгав повз, Терезка впала йому на хвіст.
– Плаз-зз-ззз-зз-зма-плазма-плазма-плазма-плазма… – нашіптував молодик. Раптом він гикнув, здригнувся і на ходу глянув через плече.
Терезка, підлаштовуючи крок, спитала:
– Скільки флакон…?
Молодик сповільнився – Терезка теж. Він знову гикнув, роззирнувся і примружив очі. Мружити очі – найперша ознака битого архемана.
– Десятка.
Це на скільки раз? Юнак розгледівся по боках і поправив окуляри.
– А ти шо, не крапала? – не допетрав той і пляцнув себе по лобі: – Ну й дурень! Якби крапала, не питала би…
– То скільки?
– У флаконі десять порцій. По двадцять крапель на око. Якщо гарно оком розкрутити, то в’ючить [8] десь години три.
Юнак знову сторожко озирнувся і гикнув утретє. Помружився. Помітно було, як очі спіймали нового клієнта. Самурайський Хвіст ніяково оглядався назад, шукаючи підтримки серед дівчаток. Крапляр глянув поверх Терезки, зненацька здер із голови берета й шмигонув у найближчу браму.
Терезка знизала плечима й послідувала за баригою. У під’їзді було по-ранковому прохолодно й темно. Пахло гливами. 3-за спини долинули кроки хлопаки.
Хлопчур зайшов у під’їзд, зміряв Терезку поглядом. Подивився на
Архе-фактор – людина, яка продає власноруч закалатані краплі, штовхач. Через картель у «час архе» далеко не кожен наважувався продавати краплі на вулиці заради ідеї. Тому для безпеки архе-фактори брали в напарники
Бути нав’юченим, в’ючити (син.: печеніжити, щурити, грицати, пацючити) – перебувати у стані зміцненої (посиленої) свідомості, як правило, внаслідок вживання офтальмологічних психоделіків; для опису нав’язливих інтоксикацій, викликаних барбітуратами, транквілізаторами, психотропами використовують більш влучне дієслово «марамулити». На певній стадії одурманення дієслово «марамулити» по відношенню до «мармулядити» стає антонімічним. Рос. сурж. аналог: ковбасити. (за: А. М. Давихам, неопубл.).