Янголятко. Колин Маккалоу
Читать онлайн книгу.
родину на вечерю до нової оселі. Я і Мерл запрошувала, але вона не прийшла. Мерл телефонувала мені якось у січні, коли я ще працювала на флюорографії, і я була змушена попросити молодшого лаборанта переказати їй, що персоналу заборонено відповідати на приватні дзвінки. Вочевидь, Мерл сприйняла це як особисту образу, бо відтоді, коли б я не зателефонувала їй додому, її мати казала, що Мерл немає. Справа в тому, що вона перукарка, а перукарки, здається, півжиття проводять на телефоні за приватними розмовами. У «Райд» правила були не такими суворими, але «Квінз» – зовсім інша справа. Як не крути.
Я воліла також запросити на вечерю місіс Дельвекіо-Шварц з Фло, але господиня посміхнулася й відповіла, що зайде пізніше – привітатися.
Вечірка вийшла не надто вдалою, хоча все ніби відбувалося досить гладенько. За столом виявилося не дуже багато місця, але я принесла стільці з квартири на першому поверсі – та знову вільна. Дві жінки й чоловік – він запевняв, що їхній брат, – винайняли цю квартиру, і, повірте мені, чоловікам не однаково, коли йдеться про їхню брудну білизну. Кріс Гамільтон, порівняно з гарнішою серед двох «сестер», була схожою на кінозірку Аву Гарднер. Від немитих тіл обох «сестричок» тхнуло сечею й жахливими дешевими парфумами. Від «братика» тхнуло лише немитим тілом. Вони налагодили жваву торгівлю, але після одного випадку місіс Дельвекіо-Шварц зателефонувала до поліцейського відділка. У порту стояв американський авіаносець, тож коли в четвер увечері я відчинила парадні двері, всюди куди не кинь погляд були матроси – вони сиділи на сходах, у передпокої підпирали стіни з карлючками Фло, влаштувалися навіть у коридорі біля квартири Паппі, а ще з десяток зібралися натовпом біля туалету, і той від того, що в ньому так часто спускали воду, почав стогнати й булькати. Місіс Дельвекіо-Шварц було зовсім не до жартів. «Братик» із «сестричками» рушили до відділка у поліцейський машині, а матроси кинулися врозтіч під суворими поглядами хлопців у блакитному на чолі з Нормом та сержантом – мускулястим велетнем на ім’я Мерв. Старі добрі Норм та Мерв – гордість поліції моралі Кінґз-Кросу!
Прикро, що я не можу переказати цю історію своїм близьким.
Я ще не познайомилася з Клаусом, тому відмовилася від того, щоб куховарити самій. Отже, я трішки схитрувала й замовила всі ці смачні страви у своїй улюбленій гастрономії. Але моїм рідним жодна не стала до смаку: ані салат з макаронами, ані долма, ані шаурма. Я купила божественне апельсинове печиво з лікером, з товстим шаром ароматного масляного крему між тоненькими прошарками тіста. Мої рідні лише повертіли їх у руках. Гаразд. Здогадуюсь, що біфштекс з картоплею фрі, варений пудинг з ізюмом і заварним кремом або морозиво з шоколадним сиропом – ось про що вони мріють, коли вночі у них бурчить у шлунку.
Вони ходили всюди, мов кішки у незнайомому місці, яке – це вони давно вирішили – їм не до вподоби. Мої брати трохи сором’язливо сунули носа крізь завісу зі скляних кульок, щоб огледіти мою спальню, а мама з татком взагалі не звернули на неї уваги. Бабусю ж більше турбувало те, що їй кожні півгодини потрібно було пі-пі. Бідолашна