Вовки Кальї: Темна вежа V. Стивен Кинг
Читать онлайн книгу.
тебе до нас.
Каллаген подивився на нього здивовано.
Роланд відповів йому спокійним поглядом і кивнув.
– У добру чи в лиху годину ми зустрілися, можливо, ти знайдеш те, що шукаєш.
– Можливо, що й ви також, – сказав Каллаген.
– Тоді підійди, – запросив його Роланд. – Приєднуйся до нашої бесіди.
– Перш ніж ми перейдемо до суті, можна у тебе щось запитати?
То був Едді. Поруч нього Роланд розклав багаття і порпався у спільних пожитках, шукаючи маленького глиняного горщика – пам’ятку матеріальної культури Древніх, – в якому любив заварювати чай.
– Авжеж, юначе.
– Ти Доналд Каллаген.
– Так.
– А яке в тебе друге ім’я?
Каллаген схилив голову набік, підняв одну брову, потім усміхнувся.
– Френк. На честь діда. Це має значення?
Едді, Сюзанна і Джейк обмінялися поглядами, а заразом – і думкою. Доналд Френк Каллаген. Дев’ятнадцять букв.
– Таки має, – зрозумів Каллаген.
– Можливо, – сказав Роланд. – А може, й ні. – Легко обертаючи бурдюк, він налив воду на чай.
– А тебе добряче пошматувало, – зауважив Каллаген, дивлячись на Роландову правицю.
– Я даю собі раду, – відповів Роланд.
– Коли сам обходиться, коли друзі трохи допомагають, – додав Джейк серйозно, без усмішки.
Каллаген кивнув, не розуміючи, та знаючи, що в цьому нема потреби: вони були ка-тетом. Нехай це слово було йому невідоме, проте термінологія не мала значення. Все було зрозуміло з того, як вони обмінювалися поглядами й обходилися одне з одним.
– Тож я назвався, – сказав Каллаген. – Чи можу я тепер взнати ваші імена?
Відрекомендувалися по черзі: Едді й Сюзанна Дін з Нью-Йорка, Джейк Чемберз із Нью-Йорка, Юк із Серединного світу, Роланд Дескейн з Ґілеаду. Кожному Каллаген кивнув, приклавши стиснутого кулака до чола.
– А я Каллаген з Лота, – сказав він, коли всі відрекомендувалися. – Чи був ним колись. Тепер я просто Старий. Так мене звуть у Кальї.
– Твої друзі до нас не приєднаються? – спитав Роланд. – Харчів у нас мало, проте чаю завжди досхочу.
– Поки що ні.
– А, – сказав Роланд і кивнув з таким виглядом, наче все зрозумів.
– В усякому разі, харчів у нас вистачає, – сказав Каллаген. – У Кальї був урожайний рік – принаймні поки що все було добре, – і ми радо поділимося з вами тим, що маємо. – Він затнувся, зрозумівши, що надто квапиться, й додав: – Можливо. Якщо все добре складеться.
– Якщо, – сказав Роланд. – Мій старий учитель казав, що це єдине слово, яке складається з тисячі літер.
– Незле! – розсміявся Каллаген. – Та все одно ми забезпечені провіантом ліпше од вас. Ще в нас є свіжі пундиці – Залія натрапила на ціле родовище. Але, здається, ви про них знаєте. Вона сказала, що місце, де вони росли, виглядало так, наче хтось уже ласував ягідками.
– Їх знайшов Джейк, – пояснив Роланд.
– Взагалі-то не я, а Юк, – Джейк погладив пухнастика по голівці. – Здається, він тренований