Відверто про Клавдію. Дэниел Киз
Читать онлайн книгу.
нетривких ногах Марта підвелася з крісла й зі стогоном стала походжати туди-сюди.
– Треба щось робити. Що ми можемо? Кому телефонувати? Нам потрібен адвокат. Кого нам знайти? Зателефонуй комусь і скажи їм, що все це жахлива помилка.
Ненсі боялася, що в матері станеться серцевий напад.
– Знаю! – схлипнула вона. – Зателефоную таткові. Він скаже нам, що робити.
Вона підбігла до телефону. Сльози туманили їй очі, коли вона набирала номер Департаменту поліції Колумбуса. Татко знатиме. Татко допоможе.
Детектив-сержант Білл «Татко» Стекмен був не її рідним батьком, а батьком однієї з її шкільних подруг. Відколи батьки Ненсі розлучилися – майже дев’ять років тому, – вона проводила стільки часу в будинку Стекменів, що вважала їх за другу родину.
Зараз, дізнавшись, що її сестру заарештували за вбивство, Ненсі, ясна річ, звернулася до Білла Стекмена по допомогу. Телефоністка у Центральному поліційному відділку з’єднала її з Детективним бюро, відділом убивств, і коли Стекмен відповів своїм глибоким, заспокійливим голосом, вона розповіла йому все, що вони з матір’ю почули в новинах.
– Можеш допомогти Клавдії, татку? Вона не могла скоїти того, про що вони кажуть. У неї були проблеми з психікою, але вона й мухи не скривдить. Що нам робити? Куди нам…
– Опануй себе, Ненсі. Ти маєш себе контролювати. Я зроблю все, що зможу. Дай-но поговорити з твоєю матір’ю.
Марта взяла телефон, продовжуючи схлипувати, і Стекмен заговорив м’яким, обнадійливим тоном, хоч і попереджав, що може зробити не так уже й багато.
– Я не можу втручатися в розслідування шерифа Беркемера. Округ Франклін не входить до моєї юрисдикції.
– О Господи…
– Але зараз, постривайте. Я поговорю з кимось зі знайомих детективів в офісі шерифа. Подбаю, щоб вони знали про її історію психічної хвороби…
– О, благослови вас Боже, Білле.
– Дечим ви таки можете зарадити, Марто. Коли побачитесь із Клавдією в жіночій в’язниці, ви можете поставити їй кілька ключових запитань стосовно всієї цієї справи.
– Так… так, звісно. Лише хвилинку, я візьму олівець.
Стекмен повільно продиктував їй список запитань, призначених прояснити й обґрунтувати знання Клавдії щодо подробиць злочину.
2
Наступного дня, сидячи поряд із Клавдією на попередньому слуханні в муніципальному суді, Лью Дай помітив збентежений вираз її обличчя, коли час від часу вона із сором’язливою усмішкою роззиралася в людній залі. Очевидно було, що жінка не здатна слідкувати за тим, що відбувається.
Дай відчув, що нова клієнтка завдасть йому проблем.
Вона мала неймовірну здатність морочити людям голови. Адвокат виявив, що для розуміння того, куди хилить Клавдія, треба вислухати її, відійти – а потім ретельно проаналізувати те, що вона сказала. З нею він змушений був робити більше нотаток, ніж зазвичай, адже доводилося знову й знову переглядати їх, щоб знайти якийсь сенс у тих розповідях.
Дай