Бен-Ґуріон. Держава за будь-яку ціну. Том Сегев
Читать онлайн книгу.
останніх. Нікого так і не знайшли. «Серед валунів і печер Галілейських пагорбів є багато сховищ», – пояснив він. Вони повернулися «зневіреними, сповненими безпорадного гніву та гіркого відчаю».
З настанням ночі всі зібралися на пагорбі поруч із навчальною фермою. Одним із них був Шимон Меламед. Бен-Ґуріон писав, що в мошаві не було щасливішої людини за Меламеда, який здійснив свою мрію стати успішним фермером. Бен-Ґуріон оспівував його мужність. Почувши постріли, він кинувся до навчальної ферми. Завзятий колекціонер і записувач дрібних деталей, Бен-Ґуріон відзначав, що Меламед поспіхом забув взяти шапку і пістолет. «Його молода дружина зняла гвинтівку і кинулася за ним, щоб передати йому зброю. Вона пішла додому доглядати за їх дитиною, а чоловік пішов на ферму».
У цій частині своєї розповіді Бен-Ґуріон повідав про низку подій, деталі яких були неясними. Основною з них були три араби, що бігли у бік арабського селища Седжера і переслідувалися двома чоловіками з навчальної ферми. Бен-Ґуріон, Меламед та третій чоловік вийшли, щоб перекрити шлях утікачам-арабам. Вони підійшли до арабів і стріляли в них, і двоє опинилися в пастці з обох боків. І тут седжерські араби вийшли на допомогу своїм друзям. Але Бен-Ґуріон та його супутники їх не бачили. Чоловіки, що залишилися на полігоні, побачили жителів села і з тривогою задзвонили у дзвін. Бен-Ґуріон та його супутники зрозуміли, що їм загрожує небезпека, і почали відступати. «І раптом я почув голос Шимона: «Вони підстрелили мене!», – писав Бен-Ґуріон. – Він упав на землю. Я поспішив до нього – він був уже мертвий». За словами Бен-Ґуріона, кулю в серце фермера пустив араб, що заховався за огорожею опунцій. Тіла Корнгольда та Меламеда, приготовлені до спільного похорону наступного дня, були загорнуті в білі простирадла та покладені в одній із кімнат. «У великій кімнаті, де ми влаштовували Седер», – уточнив Бен-Ґуріон. Було щонайменше ще дві розповіді очевидців цього інциденту. Жоден із них не згадує Бен-Ґуріона.[286]
Це був перший випадок причетності Бен-Ґуріона до перестрілки з арабами. Доки все це відбувалося, у Кфара-Тавор йому було завдано один із найболючіших ударів по його політичній кар’єрі, який він будь-коли переживав, можливо, найгірший за всю історію.
Кфар-Тавор був мошавою, що лежала приблизно в шести милях на південь від Седжери. Янаіт і Бен-Цві як посланці «По’алей Ціон» були там прийняті добре. Вона написала, що їх зустрічали з «нестримною радістю та захопленими обличчями, які здавалися загадковими, наче вони розкрили глибоку таємницю». Янаіт та Бен-Цві приїхали для того, щоб знайти організацію охоронців, яка відкрито діятиме замість таємної організації «Бар-Гіора», яка мала бути розформована. Але водночас проходили дискусії щодо нової групи «Га-Шомер» («Охоронець») «у внутрішніх приміщеннях та у глибокій таємниці». Рахель була знервована. Крім усього іншого, вона запитувала себе, які ролі у ній будуть призначені жінкам.
Наступного
Ben-Gurion 1971a, p. 46ff; свідчення Якова Вертмана, BGA, тематичне досьє 34/242405; меморіальний вебсайт міністра оборони Корнгольда http://www.izkor.gov.il/HalalView.aspx?id=506380;
меморіальний вебсайт міністра оборони Швайгера http://www.izkor.gov.il/HalalKorot.aspx?id=506518; меморіальний вебсайт міністра оборони Меламеда, http://www.izkor.gov.il/HalalView.aspx?id=506083.