Лісова пісня. Драматичні поеми. Лірика (збірник). Леся Українка

Читать онлайн книгу.

Лісова пісня. Драматичні поеми. Лірика (збірник) - Леся Українка


Скачать книгу
таки й дiжду.

      Що лiсове, то не погане, сестро, –

      усякi скарби з лiса йдуть…

      Мати (глузливо)

      Аякже!

      Лев З таких дiвок бувають люди, от що!

      Мати Якi з їх люди? Чи ти впився? Га?

      Лев Та що ти знаєш? От небiжчик дiд

      казали: треба тiльки слово знати,

      то й в лiсовичку може уступити

      душа така самiська, як i наша.

      Мати Ну, а куди ж тодi вiдьомська пара

      подiнеться?

      Лев Ти знов таки своєї?..

      От лiпше заберуся до роботи,

      як маю тут жувати клоччя!

      Мати Йди!

      або ж я бороню?

      Лев iде за хату, сердито струснувши головою.

      Мавка виходить з хати перебрана: на їй сорочка з десятки, скупо пошита i латана на плечах, вузька спiдничина з набиванки* i полинялий фартух з димки*, волосся гладко зачесане у двi коси i заложене навколо голови.

      Мавка Вже й перебралась.

      Мати Отак що iншого. Ну, я пiду –

      управлюся тим часом з дробиною*.

      Хотiла я пiти до конопель,

      так тут iще не скiнчена робота,

      а ти до неї щось не вельми…

      Мавка Чом же?

      Що тiльки вмiю, рада помогти.

      Мати Ото-то й ба, що неконечне вмiєш:

      полiтниця з тебе абияка,

      тащити сiна – голова болiла…

      Як так i жати маєш…

      Мавка (з острахом)

      Як-то? Жати?

      Ви хочете, щоб я сьогодні жала?

      Мати Чому ж би нi? Хiба сьогоднi свято?

      (Бере за дверима в сiнях серпа i подає Мавцi.)

      Ось на серпа – попробуй. Як управлюсь,

      то перейму тебе.

      (Виходить за хату, узявши з сiней пiдситок iз зерном. Незабаром чутно, як вона кличе: «Цiпоньки! цiпоньки! тю-тю-тю! тю-тю-тю! Цiр-р-р…»)

      Лукаш виходить iз сокирою i пiдступає до молодого грабка, щоб його рубати.

      Мавка Не руш, коханий,

      воно ж сире, ти ж бачиш.

      Лукаш Ай, дай спокiй!

      Не маю часу!

      Мавка смутно дивиться йому в вiчi.

      Ну то дай сухого…

      Мавка (швиденько виволiкає з лiсу чималу суху деревину)

      Я ще знайду; тобi багато треба?

      Лукаш А що ж? оцим одним загороджу?

      Мавка Чогось уже i ти став непривiтний…

      Лукаш Та бачиш… мати все гризуть за тебе!..

      Мавка Чого їй треба? I яке їй дiло?

      Лукаш Та як же? Я ж їм син…

      Мавка Ну, син, – то що?

      Лукаш Бач… їм така невiстка не до мислi…

      Вони не люблять лiсового роду…

      Тобi недобра з їх свекруха буде!

      Мавка У лiсi в нас нема свекрух нiяких.

      Навiщо тi свекрухи, невiстки –

      не розумiю!

      Лукаш Їм невiстки треба,

      бо треба помочi, – вони старi.

      Чужу все до роботи заставляти

      не випадає… Наймички – не дочки…

      Та, правда, ти сього не зрозумiєш…

      Щоб нашi людськi клопоти збагнути,

      то треба справдi вирости не в лiсi.

      Мавка (щиро)

      Ти розкажи менi, я зрозумiю,

      бо я ж тебе люблю… Я ж пойняла

      усi пiснi сопiлоньки твоєї.

      Лукаш


Скачать книгу