Протистояння. Том 1. Стівен Кінг
Читать онлайн книгу.
на край ліжка та впер руки в боки. Він був невеличким чорношкірим чоловічком і в такій позі скидався на гнома з диснеївського мультфільму.
– То що саме вас цікавить? – спитав він.
– По-перше, скажіть, чому на вас немає одного з тих скафандрів.
– Бо Джеральдо каже, що ви не заразні.
Дейтц указав пальцем на морську свинку за подвійним склом, що займало одну стіну. Тваринка сиділа в клітці, а позаду неї з порожнім обличчям стояв Деннінґер.
– Гм, Джеральдо?
– Протягом останніх трьох днів Джеральдо дихав вашим повітрям, яке попередньо проганяли через конвектор. Хвороба, яку підхопили ваші друзі, легко перекидається з людини на морську свинку й навпаки. Ми дійшли висновку, що, якби ви мали ту заразу, Джеральдо вже мав би здохнути.
– Однак ви вирішили не ризикувати, – сухо сказав Стю й тицьнув великим пальцем на носовий фільтр.
– Ризик у моєму контракті не прописаний, – цинічно всміхнувся Дейтц.
– То що в мене таке?
Слова полинули так плавно, наче то була заготовлена промова:
– У вас чорне волосся, блакитні очі, страшенно гарна засмага… – Він пильно поглянув на Стю. – Не смішно, так?
Стю промовчав.
– Хочете мене вдарити?
– Гадаю, користі з цього не буде.
Дейтц зітхнув і потер перенісся – скидалося на те, що йому боліло від тих трубок у носі.
– Слухайте, – мовив він. – Коли справи серйозні, я починаю жартувати. Хтось курить або жує гумку. Так я тримаю себе в руках, ото й усе. Поза сумнівом, багато хто справляється з цим краще. А щодо того, яка у вас зараза, то, згідно з аналізами, які провели Деннінґер та його колеги, у вас нічого немає.
Стю байдуже кивнув. Однак йому здалося, що маленький гном, який сидів на ліжку, розгледів за його кам’яною міною раптову й глибоку полегкість.
– А що в інших?
– Перепрошую, однак це таємна інформація.
– А як його підхопив Кемпіон?
– Це також закрита тема.
– На мій здогад, він був військовим. Десь стався нещасний випадок. На кшталт того, що тридцять років тому трапилося в Юті з тими вівцями, тільки набагато гірше.
– Містере Редман, мене можуть кинути до в’язниці, навіть якщо я просто скажу, холодно чи тепло.
Стю замислено пошкрябав свою нову бороду.
– Ви б мали радіти, що ми не розказуємо вам більше, – мовив Дейтц. – Ви ж це знаєте, правда?
– Ага, менше знаю – краще служу нашій країні, – сухо сказав Стю.
– Ні, це суто Деннінґерова приказка, – відмахнувся Дейтц. – Коли поглянути на всю нашу систему, ми з Деннінґером – лише мурахи, і повноважень у нього ще менше. Він лише сервопривід.[65] У вас є прагматичніша причина радіти. Щоб ви знали, ви також під грифом «таємно». Ви зникли з лиця землі. І якби вам було відомо трохи більше, наші великі цабе могли б вирішити, що безпечніше зробити так, аби ви зникли назавжди.
Стю нічого не відповів. Він був приголомшений.
– Та я прийшов не для того, щоб вас залякувати. Нам дуже потрібна ваша співпраця, містере Редман. Дуже.
– Де
Електричний двигун, який сприймає певний набір команд.