Оденься для успеха. Искусство выглядеть стильно. Рейчел Рой

Читать онлайн книгу.

Оденься для успеха. Искусство выглядеть стильно - Рейчел Рой


Скачать книгу
в ній за цей час. Вона мала чудовий вигляд у своїй новій легенькій сукні. Блідо-жовтий колір дуже їй пасував. Йому не хотілося згадувати її в чорному. Що ж, він зробив для неї все необхідне. Якщо його вб’ють, вона залишиться забезпеченою, їй не доведеться нічого ні в кого просити. Едуард поцілував жінку. Вона притиснулася до нього. «Не йди… Не залишай мене… Будь ласка…» – ридало її серце. Вона знала, що не повинна цього казати, не повинна обтяжувати його власними почуттями.

      – Я повернуся. Обов’язково! Ще до Різдва. Війна тоді вже скінчиться. А зараз мені треба йти… Пиши мені щодня! Я кохаю тебе!

      Вона ще довго стояла на пероні після того, як його потяг зник удалині. Потім повернулася та пішла додому.

      Бад Лібенштайн, 7 липня 1917 року

      Ми у Лібенштайні. Я так чекала, коли ми сюди приїдемо, але це місто просто порожнеча! Вранці ми йдемо на води, а решту часу всі просто вештаються навкруги, не знаючи, куди себе подіти від нудьги. У цьому гарному місці живуть дуже нещасні люди, кожне по-своєму. Люди приїздять сюди не задля того, щоб розважитися. Куди не поглянеш всюди різноманітні діти: у когось геть набряклі очі, у іншого великі пухирі на повіках. Отакі веселощі на курорті!

      Учора ми бачили, як місяць заходив у тінь Землі. Дуже красиво.

      Повернулись мої листівки від Хенні Портен. Великі холодні літери її підпис.

      Поруч із нашим готелем іде будівництво, будівельники полонені французи.

      Того літа трупи гнили під променями золотавого сонця. Люди, які опинилися у траншеях, немов у пастці, через безперервний вогонь важкої артилерії не мали можливості забрати тіла своїх товаришів з поля бою. Пацюки бенкетували на полеглих конях та людях.

      17 липня 1917 року

      Графиня Герсдорф, ваші рожеві ніжки розпалили вогонь до вас у моєму серці!

      Я вмираю від кохання до неї, вона прекрасна, немов янгол, вона мій справжній янгол. Я б хотіла узяти її ручку та цілувати її до нестями, поки не помру. Вона навіть не здогадується, яке величезне моє кохання до неї. Вона лише вважає, що подобається мені, як і Лізель. Але цього разу це справжня пристрасть глибоке, глибоке кохання. Моя солодка графине. Вона така вродлива!

      Учора ми з нею були у парку. Іноді я відчуваю, як вона легенько стискає мою руку. Сьогодні я навіть не могла їсти за сніданком так хвилювалася, але Ліз наполягала, що мені треба щось зїсти. Моя чудова кохана княгиня промовила: «Піди з нею та поснідай». Їй відомо, що Мутті змушує мене снідати, і я слухаюся її, немов вірний пес. Я поцілувала її руку, на ній були сірі мякі рукавички, і вона сказала мені: «Лені, дитинко, адже ж ти не хочеш цілувати оту брудну рукавичку, правда?» Вона каже мені «ти», немов ми із нею давні подруги, и ще зве мене «Марленхен», як я її попросила. Ще вона мені сказала: «Ти хочеш, щоб ми були подругами, так?» Ми разом були в Ейзенасі, це було божественно. На день народження чоловіка вона купила срібний медальйон на довгому ланцюжку та віддала майстру, щоб той вигравіював на ньому: «Лицар, граф Гарі фон Герсдорф».


Скачать книгу