---

Скачать книгу

---

вабила туди «якась магія, яку він не міг зрозуміти», але іноді його щось відштовхувало, особливо, дві сестри Бен-Ґуріона. Паралізований у їх присутності, він удавав, ніби прийшов говорити про майбутнє сіонізму.[70] Це був дуже важкий час для підлітків. У Плоньську соціальні взаємодії між хлопцями й дівчатами були предметом суворих правил. Якщо хлопець і дівчина закохувалися, розповідав Бен-Ґуріон, зазвичай запрошували сваху, щоб усе владнати. Як до цього додав Левкович, «ми, хлопці, розглядали сторінки свого Талмуду, навчалися, фантазували та чекали на добру партію».[71] Коли Левковичу здалося, що Бен-Ґуріон завоював любов Нелкін, серце його було розбито.[72]

      Цемах не мав такої проблеми. Однієї ночі, коли йому було вісімнадцять, він ніяк не міг заснути, перевертався з боку на бік, потім одягся та відкрив вікно у спальні. Дивлячись крізь вікно будинку на вулицю, він побачив доньку свого сусіда, Шошану, сестру Шмуеля Фукса. Протягом наступної години вони вдвох сиділи на своїх підвіконнях, дивлячись одне на одного, доки не прорізався світанок. Цемах відчував «сильне хвилювання», коли писав про це Фуксу. «Якщо я тоді не з’їхав з глузду (або, точніше, тому що), я став міцнішим від заліза… Давид Грюн доповів мені, що я був схожий на сновиду».

      Наступного місяця він і далі ділився своїми емоціями від палкого кохання з Фуксом. «Я настільки закоханий, що мені іноді за себе соромно», – писав він. Він обіцяв, що ніколи навіть не думатиме торкатися її і знов цитував їх спільного друга: «Давид Грюн каже мені, що я надмірно ідеалістичний і що він не розуміє, як можна бути таким».[73]

      Сіонізм Цемаха був більш ніж національно-ідеологічним прагненням. Він був також бажанням новонародженого вилетіти з гнізда, розправити свої крила та летіти, куди заманеться. Життя у Плоньську здавалося йому нудним; він хотів поїхати до Одеси, вивчати науку й іноземні мови, зокрема арабську й турецьку, мови, якими розмовляли у Палестині. Потім він би повернувся до Плоньську, не для того, щоб «знов зануритися у болото», а щоб забрати Шошану та оселитися на землі Ізраїлю. Він мріяв бути єврейським письменником.[74] Водночас його бентежили юнацькі переживання. «Який я нещасний, лиха та гірка моя доля, – жалівся він. – Коли ж я врешті-решт не буду залежати від батьків і стану самостійною людиною?»[75]

      Інші підлітки відчували те саме, глибоко хвилюючи своїх батьків. Вони відчували, що втратили своє дитинство. Коли дівчата здійснювали свою щоденну прогулянку містом, Цемах зі своєю компанією робили все, щоб якось вразити їх: тинялися тротуаром на іншому боці вулиці та розмовляли івритом один з одним так голосно, як тільки могли. Цемах палив. На світлинах того періоду хлопці з непокритими головами, бо цуралися традиційних капелюхів, і в компанії дівчат.[76] Бен-Ґуріон задавався, справляючи враження на красуню Рахель Нелкін. Якось він пішов гуляти з донькою друга сім’ї з Варшави. «Ще трохи, і ми обійшли б усе місто», – розповідав він.Скачать книгу