---

Скачать книгу

---

у єврейського народу. І коли Бен-Ґуріон та його однодумці говорили про «захоплення ринку праці», то мали на увазі завоювання країни.[244]

«Увесь мій вільний час»

      Бен-Ґуріон, перебуваючи у Варшаві, виступав проти працевлаштування арабів. Сіоністська програма Усишкіна, яку він відправив Фуксу, називала робочу силу арабів «раковою пухлиною». Усишкін побоювався, що арабські робітники колись прозріють і вимагатимуть частки мошав, які вони ретельно будували. «Коли кінь починає усвідомлювати власну силу, – попередив він, – то скидає свого вершника на землю». І додав, що зайнятість арабів може підняти їх в економічному плані, і вони більше не погодяться продавати свою землю євреям.[245] Він запропонував самотнім молодим людям створити «всепалестинську організацію робітників», які взяли б на себе зобов’язання залишатися в Палестині протягом трьох років «і виконувати свій військовий обов’язок перед єврейським народом, не мечем чи гвинтівкою, а лопатою та плугом». Маючи міцне тіло та дух, вони можуть їхати до мошав та пропонувати себе як робітників за ту саму зарплату, яку отримують араби.

      Приватні листи й щоденникові записи, зроблені євреями того часу, були конкретнішими. Деякі з них були створені на багато років раніше, ніж Бен-Ґуріон приїхав до країни, і навіть до його народження. 1882 року Володимир (Зеєв) Дубнов написав своєму братові, історику Шимону Дубнову, про те, що він називав кінцевою метою: «Узяти під контроль Палестину і з часом відновити політичну незалежність євреїв, у якій їм було відмовлено останні дві тисячі років». «Для досягнення цієї мети він запропонував» спробувати переконатися, що земля і все виробництво були підконтрольні євреям. Дубнов не відкидав силове захоплення євреями влади у країні. «Тоді євреї піднімуться і зі зброєю в руках (якщо буде потрібно), голосно заявлять про себе як про господарів своєї давньої батьківщини».[246] Бен-Ґуріон цитував його листи у своїх спогадах повністю і схвалював за ясний погляд на сіоністську концепцію.[247]

      На з’їзді «По’алей Ціон» у Яффі проти пропозиції Бен-Ґуріона про те, що нова робітнича організація приймає у члени лише євреїв, виступили деякі ліві. Він відстоював свою позицію на патріотичних засадах, і вона була врешті решт прийнята.

      На з’їзді в Яффі було обрано Центральний Комітет; Бен-Ґуріон був призначений одним із п’яти його членів. Першим завданням Комітету була підготовка партійного маніфесту. З цією метою вони зібралися в арабському готелі в Рамлі.[248] «Ми дуже зайняті», – написав Бен-Ґуріон батькові з таємної зустрічі, через що мав час лише на коротку вечірню прогулянку навколо Рамли. Зазвичай він сідав після цього і складав докладний опис побаченого. Він піднявся по 127 сходинках до Білої вежі, з якої спостерігав один із тих заходів сонця, які завжди змушували його тремтіти, розпалюючи уяву. «Хто знає, – запитував він себе. – Можливо, наші герої воювали тут тисячі років тому з людьми, які займали їхню землю».Скачать книгу