Межа Фундації. Айзек Азимов
Читать онлайн книгу.
це означає? Але, будь ласка, не пояснюйте, якщо для цього потрібні глибокі знання з фізики. Я повірю вам на слово, так само як ви вчора повірили мені щодо єдиного виду людей та єдиного світу, звідки вони походять.
– Спробуймо, професоре Пелорат. Протягом багатьох тисячоліть зореплавання ми користувалися хімічними, йонними та гіператомними двигунами, і всі ці пристрої були громіздкі. Старий імператорський флот мав кораблі по п’ятсот метрів завдовжки, де житлового простору було менше, ніж у маленькій квартирі. На щастя, Фундація спеціалізується на мініатюризації, відколи існує, через брак матеріальних ресурсів. Цей корабель – кульмінація. Він використовує антигравітацію, а пристрій, що робить її можливою, майже не займає місця і фактично вбудований у корпус. Якби його не було, нам досі потрібен був би гіператомний…
До них підійшов вартовий зі Служби безпеки.
– Вам час на борт, панове!
Небо вже починало сіріти, хоча до сходу сонця ще залишалося півгодини.
Тревіз озирнувся.
– Мій багаж завантажили?
– Так, депутате, ви побачите, що корабель споряджено всім необхідним.
– Ага, і одягом, який не підійде мені ані за розміром, ані за стилем.
Вартовий усміхнувся раптово й майже по-хлоп’ячому.
– Гадаю, що підійде, – сказав він. – Останніх тридцять або сорок годин мер змусила нас працювати понаднормово, і ми підібрали те, що вам пасує. Не зважаючи на вартість. Послухайте, – він озирнувся, ніби бажаючи упевнитись, що ніхто не помітить цього раптового братання, – ви двоє щасливчики. Це найкращий корабель у світі. Повністю споряджений, за винятком озброєння. Мов сир у маслі купаєтеся.
– Аби не потонути, – відповів Тревіз. – Ну що, професоре, ви готові?
– Із цим – так, – сказав Пелорат і показав квадратну пластину близько двадцяти сантиметрів завширшки в чохлі зі сріблястого пластику. Тревіз раптом зрозумів, що Пелорат тримав її відтоді, як вони залишили його домівку, перекладаючи з руки в руку й ніколи не відкладаючи, навіть тоді, коли вони ненадовго зупинилися поснідати.
– Що це, професоре?
– Моя бібліотека. Вона каталогізована за темами й джерелами і вся вмістилася на одній пластині. Якщо ви вважаєте цей корабель дивом, то як щодо цієї пластини? Ціла бібліотека! Все, що я зібрав! Дивовижно! Дивовижно!
– Так, – сказав Тревіз, – ми мов сир у маслі.
Тревіз був у захваті від «нутрощів» корабля. Конструктори вміло використали простір. Тут була комора із запасом їжі, одягу, фільмів та ігор. Тут був тренажерний зал, вітальня й дві майже однакові спальні.
– Оця, – сказав Тревіз, – мабуть, буде вашою, професоре. Принаймні тут є частотний зчитувач.
– Добре, – задоволено сказав Пелорат. – Який же я йолоп, що так довго уникав космічних польотів. Я міг би жити тут у своє задоволення, мій любий Тревізе.
– Просторіше, ніж я очікував, – із задоволенням сказав Тревіз.
– І двигуни справді в корпусі, як ви казали?
– Пристрої