Талановитий містер Ріплі. Патриція Гайсміт
Читать онлайн книгу.
вечерю або коктейль, хоча Том час від часу таки робив їй невеличкі подарунки, адже це її дуже тішило. Клео була єдиною, кому він міг розказати, що їде до Європи, й пояснити чому. Так він і зробив.
Як він і сподівався, Клео була в захваті. Вона сиділа, розтуливши свої червоні губи на видовженому блідому обличчі, а тоді ляснула себе по одягнених в оксамитові штани стегнах і вигукнула:
– Томмі! Це ж, це ж просто неймовірно! Наче в шекспірівській п’єсі!
Том і сам так подумав. Він тільки потребував, щоб хтось сказав це вголос.
Клео метушилася навколо нього весь вечір, розпитуючи, чи має він те і се, як-от носові хустинки, ліки проти застуди чи вовняні шкарпетки, адже восени в Європі починалися дощі, та чи зробив він усі необхідні щеплення. Том запевнив її, що добре підготувався до подорожі.
– Тільки не приходь проводжати мене, Клео. Я не хочу, щоб мене проводжали.
– Звісно, що ні! – сказала Клео. Вона добре його розуміла. – Ох, Томмі, я думаю, що це буде дуже цікаво! Ти писатимеш мені про все, що відбуватиметься з Дікі? Ти єдина людина з усіх, що я знаю, яка їде до Європи у справах.
Він розповів їй, як їздив на верф містера Ґрінліфа на Лонг-Айленді, де на цілі милі простягнулися верстати, на яких виготовляли блискучі металеві частини кораблів, покривали лаком і полірували дерево, про сухі доки, де стояли каркаси вітрильників різних розмірів, і засипав її термінами, які почув від містера Ґрінліфа – усілякими комінгсами[2], планширами[3], кільсонами[4] та гострими скулами[5]. Він також розповів про другу вечерю у будинку містера Ґрінліфа, коли той подарував йому наручний годинник. Він показав його Клео. Не захмарно дорогої моделі, однак досить непоганий і якраз такий, який Том і сам обрав би для себе – простий білий циферблат з чіткими чорними римськими цифрами в простій золотій оправі на ремінці з крокодилячої шкіри.
– І все лише тому, що за кілька днів до того я обмовився, що не маю наручного годинника, – сказав Том. – Він ставиться до мене, як до рідного сина. – Знову ж таки, Клео була єдиною, кому він міг таке сказати.
Дівчина зітхнула.
– Чоловіки! Як же вам щастить! Нічого подібного ніколи не станеться з дівчиною! Чоловіки мають стільки свободи!
Том посміхнувся. Йому частенько здавалося, що все якраз навпаки.
– Чи це, бува, не горять твої баранячі відбивні?
Клео скрикнула та скочила на ноги.
Після вечері вона показала йому кілька своїх нових творінь – пару романтичних портретів молодих чоловіків, яких вони обоє знали, у білих сорочках із розстебнутими комірцями, три уявних пейзажі, схожі на джунглі, навіяні заростями дерев айланта в неї за вікном. Хутро невеличкої мавпи було промальовано навдивовижу чітко, подумав Том. Клео мала безліч пензликів з однісінькою волосиною, але й вони були різної товщини. Вони випили майже дві пляшки лікеру з її бару і Том
Комінгс – конструкція зі сталевих листів або дерев’яних брусів, що обрамлює виріз у палубі.
Планшир – горизонтальний дерев’яний брус або сталевий профіль у верхній частині борта судна.
Кільсон – довгий брус, який кладуть поверх кіля всередині судна.
Гостра скула – найкрутіший вигин борту, що переходить у носову або кормову частину.