Бен-Ґуріон. Держава за будь-яку ціну. Том Сегев
Читать онлайн книгу.
працею і залежав від грошей, які отримував з-за кордону, частково від батька. Але у цьому віці Бен-Ґуріон мав одну велику перевагу – він знав, чого хоче досягти, і що здатний вчитися. Наступною його зупинкою була Америка.
Дорогою до Сполучених Штатів Бен-Ґуріон дивувався безмежжю Атлантичного океану. Він поетично описував зображення хвиль та гру світла, як робив це, коли вперше відплив із Плоньська до Палестини.[370] Його друзям та знайомим, які загалом сприймали його як похмурого інтроверта, важко було б повірити, що ним могли бути написані такі романтичні уривки.
Шістнадцятого травня 1915 року вдалині з’явилися перші хмарочоси. Бен-Ґуріон був приголомшений. Від тоді, як вони з Бен-Цві оселилися в одній із кают третього класу на грецькому кораблі «Патріс», його захопила американська мрія, яку він носив із собою з дитинства на початку того, що всі називали «американським століттям». Америка розпалювала його уяву; він був схвильований майже так само, як під час поїздки до Палестини. Ритм життя у найсучаснішій та найдемократичнішій країні світу зачаровував його, як писав Бен-Ґуріон. Коли чайки почали кружляти над палубою «Патрісу», він більше не думав про жахливу їжу, яку подавали на кораблі; Давид раптом почав асоціювати себе з легендарними батьками – засновниками Америки. У своєму щоденнику він писав: «Нам, охочим побудувати з руїн у пустелі нову країну, потрібно дізнатись, як депортовані та переслідувані люди з Англії заснували величезну багату країну з незрівнянними копальнями та творчим потенціалом». Протягом подальших років він порівнював завоювання американського заходу із завоюванням Палестини. Під час подорожі він почав вивчати англійську.
Час від часу Бен-Ґуріон фантазував у своєму щоденнику – як здивуються його друзі, коли він з’явиться у Нью-Йорку, не повідомивши їм про свій приїзд. Ім’я Шмуеля Фукса не фігурує, але «друзі», про яких він пише, зводяться на наступній сторінці до однієї особи. В очікуванні їхньої зустрічі Бен-Ґуріон знову піддався ностальгії, повернувшись подумки до їхніх «невинних і мрійливих юнацьких років», коли вони ще були «просякнуті ілюзією, одночасно наївною і чистою». Зустрінувшись знову, вони, напевно, зрозуміють, хто з них зробив правильний вибір – мрійник, який поїхав до Палестини та пішов у політику, або його любий друг, який намагався заробляти стоматологом у Брукліні. Так чи інакше, «оскільки мене занесло до Америки, потрібно зробити там щось для Палестини». Він зрадів, коли зрозумів, що приїде до Нью-Йорка вчасно, щоб відсвяткувати Шавуот.[371]
7. Новий світ
Америка тепло зустріла його; імміграційні процедури були простими й швидкими. «Американці знають секрет оперативності», – захоплено казав він. Обов’язковий медичний огляд також був менш принизливим, ніж він побоювався. Бен-Ґуріон заявив про намір стати громадянином й отримав візу, яка дозволяла йому жити й працювати в країні. «Ура!», – написав він у своєму щоденнику, як тоді, коли вперше зійшов на берег Яффи. Кілька
Запис зі щоденника Бен-Ґуріона від 3 травня 1915 року, BGA.
Записи зі щоденника Бен-Ґуріона від 3, 13, 14 та 28 квітня, а також 15 травня 1915 року; лист Бен-Ґуріона до Фукса від 2 січня 1907 року, наведений у Erez 1971, p. 93; Ben-Gurion, «LeYahadut America», Sept. 3, 1950, наведений у Ben-Gurion 1962a, 2, p. 366.