---

Скачать книгу

---

робітничого класу, ми – ціла нація».[519]

      Він витратив багато часу на обговорення цього питання, присвячуючи години ідеологічних виступів на незчисленних форумах, але так ніколи й не став більше ніж умовним соціалістом. Іноді Бен-Ґуріон стверджував, що не існує різниці між його сіонізмом та соціалізмом, і з поглибленням його сіоністської віри глибшала і віра в соціалізм.[520] Насправді ж, він використовував соціалізм на благо націоналізму. Це призвело до необхідності переходу, за словами Бен-Ґуріона, «від класу до нації». Ці слова він використав як заголовок однієї зі своїх книг. У разі виникнення суперечностей між сіоністськими та соціалістичними інтересами Бен-Ґуріон завжди обирав сіонізм.[521]

      Напередодні візиту до Радянського Союзу він хотів дізнатися все, що міг, про тамтешню ситуацію: наполегливо стежив за ходом російської революції під час свого перебування у Сполучених Штатах, дивуючись перемозі більшовиків, але здебільшого виявляючи до неї жадібну цікавість. У Репетура склалося таке враження, що Бен-Ґуріон поїхав до Москви з великою симпатією до революції та повагою до її вождів. Сам Бен-Ґуріон пізніше підтвердив, що це була історія «відданої любові». Той факт, що революція була пов’язана з насильством, не заважав йому так до неї ставитися, оскільки він казав, що світова війна похитнула його віру в демократію.[522] Бен-Ґуріона дуже цікавила особистість Троцького; Репетур розповів йому про разючий ефект його промов. Ленін також був для нього захопливою фігурою. Він очікував, що радянська влада побачить схожість між їхніми революціями, а отже, радо вітатимуть гостя з Палестини.[523]

* * *

      Москва стала приємною несподіванкою – це був його перший візит до міста, і воно йому сподобалось. «Обличчя перехожих виявляють рішучість та життєздатність», – зауважив він. На ярмаркових майданчиках він був вражений молодіжним парадом. Вони крокували по троє – двоє хлопців у шортах із голими грудями й дівчина між ними, яка також була одягнена у шорти. «Робоча молодь. Здорова, енергійна та впевнена у собі», – написав Бен-Ґуріон. Йому також сподобалася величезна клумба, на якій квітами був висаджений портрет Леніна.[524]

      Гуляння на Красній площі тривали довго. Тим часом Бен-Ґуріон прочитав в «Известиях», що Троцький хворий і не з’явиться. «Коли я пов’язав цю новину з усім тим, що навколо, мене спіткало велике розчарування, – писав він. – Я також відчував щось подібне до того, ніби ми були позбавлені головного приводу для святкування». Він зостався дивитися військовий парад, до якого входило й повітряне шоу.[525]

      Бен-Ґуріон залишався у Радянському Союзі до кінця грудня. Близько п’ятнадцяти сотень молодих євреїв проходили там підготовку до ведення фермерського господарства у Палестині та позиціювали себе членами руху «Ге-Халуц». Одне з навчальних господарств отримало назву Тель-Хай. «Це найважливіше і найсерйозніше з усього,

---

Скачать книгу