П'ятеро в ліфті, не рахуючи Музи. Стефан Піпа
Читать онлайн книгу.
тобі помити щось? – Грубий різко перейшов з офіційного тону на улесливо-фамільярний.
Інга, почувши це запитання, тихо захихотів і пошепки, так, щоб не почув коротун, прокоментував його слова:
– Яйця йому помий.
Мексиканець заперечно похитав головою і відмовився від пропозиції:
– Песо давай.
– Звідки в нас песо, аміго? Ти гониш! – здивовано відповів Грубий.
– А що є? – продовжив розмову водій.
– Бакси є, – понуро повідомив коротун.
– Давай сто, – Мексиканець простягнув руку.
– Ти чьо? Нам казали, що гроші тут не канають, – спробував викрутитися коротун.
– То там, – Мексиканець рукою вказав у напрямку, звідки вони приїхали, – А тут, – Мексиканець рукою вказав на смугастий стовп, – канають. Давай бабоси.
Грубий почухав потилицю, неохоче дістав з кишені сто умовних одиниць і віддав водію. Той взяв гроші і додав:
– А дякую?
– Muchas gracias, – невесело вимовив Грубий.
– Hasta la vista, amigos, – весело попрощався мексиканець і поїхав у напрямку «MEXICO», співаючу нову пісню під акомпанемент душевної гітари:
Su presencia Comandante7
está viva, está lozana,
en la vida cotidiana,
en el trabajo gigante.
Aquí se mantiene erguida
la conciencia firme y clara
Comandante Che Guevara
del ejemplo de su vida.
Comandante, Comandante,
Comandante Che Guevara.
Aquí seguimos queriendo
la aurora profunda y clara
de su presencia gigante…
Антон подивився йому вслід і сказав сам до себе:
– Отак-от лохів і розводять.
Коротун не промовив жодного слова.
9
– Що ж, коли нам не в Мексику, значить, нам направо, – вирішив за всіх Солунський, – Пішли, хлопці, тут ми нічого не вистоїмо.
І всі п’ятеро рушили вслід за Солунським.
Інга поглянув на свою течку, покрутив її в руках та виразив своє ставлення до неї спочатку словами «Як ти мені осточортіла», а потім і діями – молодий чоловік розмахнувся та щосили жбурнув течку в куди-небудь. Течка закрутилася, стрімко злетіла вгору, описала дугу і зникла з поля зору мандрівників.
– Харашо пашла, – оцінив політ Грубий.
Та не минуло й хвилини після фрази коротуна, як течка впала зверху просто на голову свого господаря, після чого з глухим ударом успішно приземлилася. Інга від раптового повернення своєї течки аж злякався:
– Ой! – і здивувався, – Шо за містіка?
Всі зупинилися, а Солунський обернувся до своїх супутників:
– Що там знову стряслося?
Грубий поплескав Інгу по плечу:
– То не містіка, то твоя мусорська карма, Інга.
– Чого мусорська? – запитав Інга, піднімаючи течку.
– Ну, ти ж мусор – впевнено заявив коротун.
– З чого ти взяв? – здивувався Інга.
– З такими папками тільки мусора ходять, – пояснив Грубий.
– Я не мусор, – в голосі Інги чулося виправдання.
– А хто ти? – не відставав коротун.
– Менеджер з реклами, – Інга почав дратуватися.
– О, то ти з тих, хто людям лапшу
«Carta al Che».