під лікоть ліву, щоб на бік.

      Четвертий. Ноги на рамена

      й в розкішницю вставляєш члена.

      Юж п’ятий. Жінка вже на боці,

      а прутня з усієї моці —

      у піхву. Шостий є відмінний,

      же ставиш жінку на коліна,

      вклякаєш ззаду, як годиться,

      обхоплюєш її сідниці,

      великі пальці піднімають

      сідниці і злегка стискають.

      Юж сьомий. Жінка ся лягає

      на правий бік і підібгає,

      як тільки може, ліву ногу

      і відкриває ту дорогу,

      в яку ти, сидячи на ній,

      на її правому стегні,

      заводиш прутня. Спосіб восьмий.

      На спині жінка. Ноги босі —

      на плечі. Ширше неодмінно.

      Заходиш в неї на колінах.

      На лаві жінка – юж дев’ятий.

      Їй треба спину притуляти

      до стінки, щоб зігнути ноги

      в колінах, – прутню дати змогу

      зайти. Про стіл іще не йшлося.

      Це є таким десятий спосіб.

      На спині жінка, на столі,

      на плечі ноги – щоб врозліт,

      ти в неї стоячи заходиш,

      між варги в піхву прутня вводиш.

      Юж одинадцятий. Береш,

      же жінку на живіт кладеш.

      Обов’язково під живіт

      високу яську класти слід.

      На ширину розводиш ноги

      і граєш зверху до знемоги.

      Дванадцятий. Тут стовбур треба.

      Для жінки єсте, не для тебе.

      Вона на дерево зіпреться,

      сідниці випне й віддається.

      Тринадцятий. На спині муж.

      Присісти має жінка юж

      й на прутні юзити приємно,

      приємність та обом взаємна.

      Леч чотирнадцятий. Сідає

      згори на прутня жінка знов

      і просто ноги випрямляє,

      належно, рівно, до основ.

      П’ятнадцятий. Же муж на лаві,

      чи в кріслі. Жінка для забави

      йому на стегна має сісти,

      щоб прутню легше було влізти…»